До Києва Генсек Ради Європи прибув на запрошення українського Президента — як було попередньо заявлено, для ознайомлення з позицією керівництва нашої держави щодо основних політичних процесів після позачергових виборів до Верховної Ради. Цим визначався і список українських посадовців, аудієнція яких була в програмі візиту гостя зі Страсбурга: Президент, Прем’єр–міністр, Голова Верховної Ради, Конституційного Суду, міністри закордонних справ та юстиції. Планувалася також лекція Террі Девіса студентам Київського національного університету імені Т. Шевченка.

У новенькій церкві святого Миколая затишно і тепло. Незважаючи на нібито скромний розмір церковці, вмістилися в ній усі понад сто учасників урочистостей з нагоди річниці Івана Мазепи. Священик відслужив литію за гетьманом, просячи небеса помилувати душу цієї неординарної, яскравої постаті, що залишила по собі храми на землі і поклик волелюбства в людських серцях.

«Битва за Україну» триває: вчора десять країн НАТО (з–поміж них дев’ять нових членів Альянсу, а також Канада) звернулися з листом до Генсека Яаапа де Хоопа Схеффера, в якому закликають надати нашій державі, а також Грузії План дій щодо членства. «Це було б логічним продовженням нинішньої політики співпраці з цими країнами, особливо з огляду на зусилля, докладені ними для реформування своїх військових та політичних інституцій», — йдеться у листі. Водночас союзники застерігають: «Відмова надати Україні та Грузії План дій щодо членства може поставити під сумнів традиційну політику «відкритих дверей» НАТО».
Які шанси на квітневому саміті в Бухаресті впритул підійти до членства в НАТО, як і «за скільки» українська влада збирається перконувати власний народ у правильності євроатлантичного вибору, — про це «УМ» запитала у Володимира Огризка, міністра закордонних справ, «векторність» якого чи не найбільш яскраво виражена, попри його дипломатичний фах (або, можливо, й завдяки цьому). Та, насамперед, з огляду на найпекучіші для суспільства новини ми почали з «косовського питання».

Ексклюзивне інтерв’ю «Україні молодій» Юрій Луценко дав у повітрі — коли літак Ан–26 уже взяв курс на Київ після робочої поїздки міністра до Криму, натомість у найближчих планах був політ до нестабільного Косова. Погляд міністра на події у столиці, Криму та на Балканах «УМ» висвітлила в попередньому номері. Сьогодні ж пропонуємо увазі читачів інший спектр проблем міліції — чистота власних лав, потреба в новому законодавстві для ефективнішої боротьби з криміналітетом та незавершеність справи Гонгадзе.

Наприкінці минулого року Конституційний Суд України прийняв рішення про обов’язкове дублювання, озвучування та субтитрування всіх копій іноземних фільмів державною мовою. Чи побільшало у зв’язку з цим роботи в українських акторів? І що, власне, стоїть за словами: «Працюю за кадром»? Відповісти на ці питання допоміг Олесь Гімбаржевський — «Золотий голос» каналу «Студія «1+1».

Обіцянка скасувати депутатську недоторканність, якою півроку тому під час виборчої кампанії заохочували виборців нинішні учасники парламентської коаліції, зробила перший крок до перетворення з «цяцянки» на реальну перспективу. Учора Верховна Рада звернулася до Конституційного Суду по висновок щодо відповідності законопроекту про зняття недоторканності з народних депутатів вимогам статей 157 і 158 Конституції. Принагідно коаліція довела свою дієздатність, адже, окрім 226 представників фракцій «НУНС» та БЮТ, за це рішення не віддав свого голосу жоден інший парламентарій.

Амбасадор України в Мінську Ігор Ліховий зробив внесок у відзначення 90–річчя з дня проголошення незалежності Білоруської Народної Республіки. Разом з іще сімома іноземними дипломатами днями він узяв участь у написанні символічного загальнонаціонального диктанту з білоруської мови. Пан Ліховий, колишній міністр культури України, зізнався «УМ», що вчити білоруську йому важко, але припиняти мовні студії не збирається, а для закріплення пройденого матеріалу читає на ніч білоруські народні казки.

Рішення Верховної Ради про дострокові вибори київської влади для коаліції демократичних сил стало тільки першим кроком до реальної зміни влади у столиці. Позавчора постанову завізував спікер Арсеній Яценюк. Тепер найбільше залежить від того, чи зможуть коаліційні сили домовитися про висунення єдиного кандидата на посаду мера. Блок Тимошенко наполягає на тому, що як сила з найвищим у столиці рейтингом висуватиме свого претендента. Неабиякі підстави претендувати на крісло міського голови має Віталій Кличко — із тих імовірних кандидатів, чиї імена лунають у пресі, він наразі користується найбільшою довірою киян.

Його садиба вразила охайністю і затишком — далеко не кожен господар, що не належить до категорії людей з особливими потребами, може похвалитися таким порядком. Самого пана Богдана ніде не було видно. Лише згодом побачили ґазду в глибині подвір’я, він саме порався біля вуликів. Їх у нього дев’ять. Напередодні війнуло довгоочікуваним теплом, і найсміливіші бджоли, що в рою виконують обов’язки охоронців, розминаючи крила після тривалої дрімоти, зважилися на пробні польоти. «Ці унікальні комахи–трудівниці, — каже господар, — дуже люблять чистоту в своїх оселях. Вони й самі після зими можуть дати там лад, але я їм допомагаю, бо біля бджіл душа відпочиває. Це я сповна відчув десять років тому, коли залишився без ніг».