Ще напередодні масової акції 25 березня міністр внутрішніх справ Білорусі Володимир Наумов попередив, що опозиції не дадуть можливості пройти запланованим маршрутом — від площі Якуба Коласа до Національного театру опери та балету. Якимось дивом міністр уже здогадувався, що Мінськвиконком не дозволить маніфестацію. «Під час цієї акції буде застосовано трохи більше сил та засобів», — пригрозив Наумов.
Зірвані бігборди, розбиті ліхтарі на головній площі Кіровограда, гілки дерев на дорогах, обірвані електродроти — на просторах Кіровоградської області стихія розгулялася не на жарт. Позавчора з дитячих садочків малюків забирали раніше і на таксі — батьки боялися несподіваних ускладнень по дорозі додому. І справді, як повідомили в прес–службі управління МНС у Кіровоградській області, на житлові будинки та лінії електропередач упало більше 20 дерев.
У нинішньому році у Міністерстві аграрної політики планують стрибнути вище голови. А саме — зібрати врожай у 40 мільйонів тонн зернових та масляних культур. Для порівняння — минулого року врожай становив лише 29 мільйонів тонн, і в попередні роки теж коливався в межах 30 мільйонів. Проте у МінАП керуються приказкою: що посієш — те й пожнеш. Тому цьогоріч посіви ріпаку збільшились майже вдвічі, тоді як пшениця та соняшник поступилися десятою частиною площ.
На позавчорашній сесії депутати Чернігівської обласної ради і майже одностайно проголосували за клопотання перед Верховною Радою про надання смт Батурин статусу міста районного підпорядкування.
Сьогодні, у Міжнародний день театру, персону для тематичного інтерв’ю можна було б обирати довго. Зупинитися на якійсь примі і спробувати «розговорити» її на предмет залаштункових інтриг або ж разом із перспективним початківцем спрогнозувати майбутнє українського театру, чи з акторським подружжям погомоніти про секрет гармонійного існування на сцені та вдома. «УМ» цього дня вирішила надати слово Аллі Бабенко, режисеру, яка шанує ігровий театр.
Як казав славнозвісний Штірліц, найкраще запам’ятовується остання фраза. Завершальним акордом церемонії «Герої спортивного року 2007», яка відбулася позавчора ввечері в Національному академічному драмтеатрі ім. Івана Франка, стали «постріли» у зал серпантинів, феєрверк і сотні повітряних кульок, що впали на присутніх з–під стелі. Фінальна сцена справді вийшла щирою й радісною. А передували їй дві з половиною години вшанування лауреатів року, що минув. Як відомо, трійку лауреатів попередньо визначили журналісти, а кращого вибрала Академія спорту, складена з олімпійських чемпіонів різних років.
Популярний в Європі мистецький напрям — арт–зварювання — став частинкою життя Євгена Василевського два роки тому, коли вперше з купи металобрухту він зробив автомобіль. Далі були казкові персонажі, воєнна техніка, букети квітів.
Вони розуміють мову тварин, читають думки, пам’ятають свої минулі життя, бачать ауру людей, відчувають, який ігровий автомат повний по зав’язку, у школі вчаться на двійки, але їхній IQ дотягує до інтелекту самого Ейнштейна. Вони — звичайнісінькі шістнадцятирічні підлітки, але бути одним із натовпу тінейджерів під під’їздом їм заважає вибраність. Таких називають дітьми Індиго, вибраними, які світяться кольором фіалки.
Сучасні мистецтвознавці називають її «реліктом шістдесятництва». А її виставка стала першою у щойно отриманому новому приміщенні Музею шістдесятництва на вулиці Олеся Гончара. Понад сто робіт Любові Панченко — графіка, акварель, аплікація, вишивка — ознаменували «вхідчини» музею. Серед них — вперше виставлені карпатські етюди. Досі Любов Панченко була більше відома як майстер декоративного мистецтва. Тінь брежнєвської епохи впала на її мистецький доробок: їй постійно відмовляли у друкові ліногравюр і малюнків. Показати громаді могла лише орнаменти до вишивки. На початку 1960–х Любов Панченко працювала у Будинку моделей, в експериментальній кравецькій майстерні. Шила вбрання для ансамблів, створила ескізи костюмів для фольклорно–етнографічного хору «Жайворонок». Відвідувала молодіжну студію «Брама» при Клубі творчої молоді. Її першими гравюрами стали ілюстрації до повісті Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків» і поезій Тараса Шевченка.
Благодійність у Голлівуді вважається добрим тоном. Чуйні зірки «фабрики мрій», на відміну від багатьох товстосумів з інших галузей бізнесу, не забувають про те, що у світі є мільйони людей, яким пощастило значно менше, ніж їм. Тому намагаються допомагати бідним. Хтось робить це без гучних рекламних кампаній — просто жертвуючи частину власного багатства, як, скажімо, Анджеліна Джолі та Бред Пітт. За даними федеральної податкової інспекції США, ця парочка, чиє весілля призначене на червень, лише у 2006 році віддала бідним понад 8 мільйонів доларів.
