На вінницьких вулицях з’явився спеціально обладнаний автомобіль (за повідомленням прес–служби облуправління ДАІ, поки що єдиний в Україні), обладнаний усім необхідним для оперативного і якісного оформлення дорожньо–транспортних пригод. Укомплектований на базі мікроавтобуса «Соболь», він має в оснащенні спеціальний кейс із криміналістичним інструментарієм для збору речових доказів на місці події, кейс із медичним обладнанням для надання першої допомоги потерпілим, набір відповідних дорожних знаків, світловідбиваючу стрічку тощо.

На території хлібоприймального підприємства ПАП «Агропродсервіс» у райцентрі Козова Тернопільської області знайдено цілий склад артилерійських снарядів ще австрійского виробництва часів Першої світової війни, які пролежали під землею понад дев’яносто років.

Безпрецедентне рішення про повернення в комунальну власність усіх паркових та зелених зон прийняли депутати міськради, які три місяці тому віддали парки під забудову, а тепер проголосували за відміну свого ж рішення.

Спершу в понеділок у приміщенні пральні обласної клінічної інфекційної лікарні розірвало барабанну центрифугу промислової пральної машини. Велетенські «осколки» влучили у двох прачок. Тяжкі травми живота та численні переломи кінцівок однієї з них, 49–річної мешканки приміського села, виявилися несумісними з життям. А її молодшу, 36–річну, колегу доправили в хірургічне відділення лікарні у тяжкому стані.

Як повідомила «УМ» прес–служба Міністерства з надзвичайних ситуацій, 1 квітня о 14:00 у місті Красний Луч, що на Луганщині, під електровозом опинилися двоє осіб. Виявилося, що люди не мали наміру переходити колію, а просто йшли «по залізній дорозі», а машиніст не встиг вчасно» зреагувати на «пішоходів». На місце події одразу виїхала оперативна група Головного управління МНС у Луганській області, та рятувати було вже нікого. Правоохоронці сьогодні проводять розслідування причин трагедії.

Саміт НАТО в Бухаресті президент США Джордж Буш почав із заклику до союзників розпочати підготовчі процедури для вступу України та Грузії до Північноатлантичного альянсу.
Утім «українське питання» на початку засідання Альянсу на вищому рівні не розглядалося. Коментарі, які лунали вчора від головних натовських гравців, залишали небагато надій на те, що в ці дні питання про приєднання України до ПДЧ вирішиться позитивно.

Розмови про конституційну реформу включають два дискурси: що і як реформувати. При цьому «як» навіть відсуває на другий план «що», адже проведення загальноукраїнського референдуму, на якому наполягає Віктор Ющенко, означатиме: гра відбувається за його сценарієм. Якщо референдуму не буде — гору візьмуть сили, які всіляко опираються посиленню президентських позицій. Тепер стосовно «що». Тут нібито все ясно, як Божий день, але й водночас не ясно нічого. Ясно, що закон №2222, підписаний Леонідом Кучмою просто в сесійній залі 8 грудня 2004 року, «зробив» дуже погану реформу. Не ясно, над чим зараз працює створена Ющенком Конституційна рада. Ясно, що камінь спотикання — вага президентських та прем’єрських повноважень. Не ясно, наскільки радикальних заходів готова вжити для відстоювання своєї позиції кожна сторона. А тим часом, як заявила в інтерв’ю «Дзеркалу тижня» Юлія Тимошенко, «абсурдно, коли країною керують дві посадові особи — Президент і Прем’єр–міністр — із практично однаковими функціями і повноваженнями».

Про кричуще–травматичний стан архівів в Україні «УМ» свого часу інформувала читачів. Як і про дивне призначення у серпні 2006 року головою Державного комітету з питань архівної справи комуністки Ольги Гінзбург, колишньої заступниці директора Конотопського арматурного заводу. Президент України Віктор Ющенко назвав це призначення «абсурдним» і таким, що «не робить компліменту владі» (нагадаємо, що уряд тоді очолював Віктор Янукович, а гуманітарним віце–прем’єром був Дмитро Табачник). Утім уряд змінився, а політика держави у галузі архівної справи і надалі залишається незрозумілою. 26 березня уряд прийняв відставку першого заступника голови Держкомархіву України Геннадія Боряка. Пропонуємо його звернення до наукової спільноти, де Геннадій Боряк роз’яснює причини цього кроку.

У серпні цього року Ганні Трохимівні Калашник, жительці села Худяки Черкаського району, виповниться 103 роки. Невеличка на зріст і жвава бабуся, котрій не даси столітнього віку, за своє життя жодного разу не лежала в лікарні. Вона без сторонньої допомоги одягається, без окулярів читає газету, любить вранці приготувати сніданок, а ще — захоплюється переглядом серіалу про Мухтара. Бабця Ганна каже, що добре почувається, от тільки «вуха підводять — не хочуть чути».