У приміщенні Главку обласної міліції облаштували кімнату для зберігання речових доказів, які вилучаються за справами про незаконний обіг наркотичних речовин на теренах усієї Полтавщини. Раніше вони зберігалися у міських та районних відділах міліції. Тобто під безпосередньою «опікою» тих, хто вистежував і затримував наркоторговців, порушував проти них кримінальні справи, власне, відповідав за боротьбу з цим суспільним злом на ввіреній території.

Щороку 15—19 тисяч українців бажають змінити свої імена чи прізвища — хто для милозвучності, хто для «прикола». Скажімо, Пришиблянський став Мельничуком, Мішок рвонув до неба і перереєструвався на Журавського, Щур зрадив своєму року за східним календарем і перетворився на Радчука, пані Лох цілком справедливо обрала щасливіше прізвище — Любимова, а пан Попок вирішив називатися Веселухою.

Київський метрополітен встановить на станціях звукове обладнання для людей із вадами зору. «Орієнтири просто необхідні для сліпих пасажирів, щоб допомогти зрозуміти, де входи і виходи на станціях», — повідомив перший заступник керівника КП «Київський метрополітен» Володимир Федоренко.

Севастополь — єдине місто в Україні, де через особливий статус (пов’язаний із базуванням російського Чорноморського флоту) на законодавчому рівні досі не впорядкували розмежування функцій різних гілок влади. Тож Севастополь має цілком автономну міську раду і міську держадміністрацію. Оскільки кожна з них прагне на свій лад і, ясна річ, не лише в інтересах 350 тисяч севастопольців розпоряджатися комунальною нерухомістю та землею, на цьому ґрунті й раніше виникало тертя. Здебільшого, по «персональній» лінії голова міськради — голова МДА. У першого завжди було більше шансів вистояти у «спарингу», бо за ним стояли депутатські фракції, їхні партосередки, більші «мітингувальні» можливості. Свіжий приклад: прибічники «регіонального» голови міськради Валерія Саратова, за їхнім твердженням, зібрали близько 20 тисяч підписів за відставку нинішньої держадміністрації на чолі з Сергієм Куніциним. Далі, у розвиток теми, на черговій сесії міськради ухвалили рішення про проведення місцевого референдуму щодо недовіри міській держадміністрації та її голові, а також про звернення до Верховної Ради України з проханням створити тимчасову слідчу комісію із земельних питань. Референдум про недовіру Куніцину, до слова, має пройти в один день із виборами в Києві — 25 травня.

На вчорашньому засіданні уряду вирували емоції. Від попереднього зібрання керманичів виконавчої влади цей захід значно відрізнявся не лише колом питань, а, насамперед, загостренням протистояння Кабміну і секретаріату Президента.

Про Голодомор широка громадськість дізнається переважно двома шляхами: з родинних розповідей та з газетних публікацій і телепрограм. Родинні перекази глибинні й зрозуміліші через близькість реальних очевидців — бабусі, прадіда, матері. А газетні публікації і документальні фільми розкривають широку загальнонаціональну картину геноциду, де кожен край може віднайти себе і водночас переконатися: такі ж методи були застосовані у 33–му до всіх українців у СРСР, від Поділля до Кубані.

Минулого тижня голова Наглядової ради Міжнародного благодійного фонду «Україна 3000» Катерина Ющенко вручила нагороди переможцям Другого конкурсу для журналістів на краще висвітлення тематики Голодомору 1932—1933 років. Цей конкурс відкрив столиці, які талановиті журналісти є в різних областях. Першу премію в номінації «Краща публікація в інтернет–виданні» отримала Ірина Магрицька, доцент Східноукраїнського університету імені Володимира Даля і голова луганської філії Асоціації дослідників Голодомору, автор багатьох публікацій про Голодомор у місцевій і столичній пресі та в наукових збірниках. Нещодавно вона видала перший том книги «Врятована пам’ять. Голодомор 1932—1933 років у Луганській області (свідчення очевидців)».

За останній місяць на поличках українських книгарень замайоріли афіші фільмів «Ще одна з роду Болейн» письменника Філіпа Грегорі (реж. Джастін Чедвік), «Спокута» Іена Мак’юена (реж. Джо Райт), «Старикам тут не місце» Кормана Маккарті (реж. брати Коени). Якби за мотивами цих романів не було зняте кіно, ми ще років з десять нічого не чули б ні про «Спокуту», ні про «Стариків». А так книги оформили під афішу в кінотеатрах, швиденько переклали тексти на російську, і тепер глядачі ще й книги купуватимуть, щоб зрозуміти, чому братам Коенам дали «Оскар» за кращий адаптований сценарій. В Україні кінокомпанії «Стар Медіа», «Film. UA», «Production.UA» також екранізують літературні твори. Знімають, правда, телефільми, але історії позичають у сучасних письменників. Виявляється, наші письменники, на відміну від американських, хочуть брати участь у кінопроцесі, самі пишуть сценарії, дехто навіть в епізодах знімається.

Наступного тижня Верховна Рада збирається розглянути постанову про створення тимчасової спеціальної комісії з підготовки змін до Конституції. Головними лобістами цього органу є Партія регіонів і, трохи менше, БЮТ. «Регіонали» іще позавчора на вечірньому засіданні закликали прийняти відповідну постанову. Але спікер Арсеній Яценюк відмовив їх від того, щоб голосувати за створення комісії «з голосу», бо «давайте з голосу ще й Конституцію проголосуємо».

В області не залишили без уваги інцидент, який, нагадаємо, стався в Запорізькій облдержадміністрації наприкінці березня: тоді на початку засідання координаційної ради з питань патріотичного виховання молоді один із присутніх підбіг до президії і вихлюпнув на головуючого коров’ячі фекалії! Потерпілий — заступник начальника обласного управління з питань сім’ї і молоді Ігор Мещан — називає свого 20–річного кривдника Віконтом.

Місто Лева, яке звикло до різного, такого ще не бачило! Позавчора близько двох десятків молодих людей стояли під порогом міської Ратуші... догори дригом. Інші ж вибивали на барабанах східні мотиви. Таким чином юнаки і юнки намагалися привернути увагу мешканців Західної столиці України та світової спільноти до боротьби тибетського народу за незалежність.