Поза героїкою боротьби маловідомими залишаються факти особистого життя провідників і рядових членів організованого націоналістичного руху. Сьогодні йтиметься про родини — найближче оточення тих, хто посвячував себе боротьбі за Україну.

Недавно мені пощастило провести один день у Чернігові. Славне місто. З жовтими будинками, спокійними, дещо флегматичними людьми і зачарованою Десною. Маршрутка Київ—Чернігів зупинилася якраз навпроти великого пам’ятника Леніну. Дядько в кепці на площах міст для нас є звичним, хоча не настільки близьким, як для наших батьків, а ще точніше — бабусь із дідусями. І тут один молодий режисер із нашої компанії запитав: «А що ви скажете своїм дітям про Леніна?» — «Пояснимо, що поганою людиною був, багато зла накоїв...» — «А як ви поясните, чому в кожному місті на головних вулицях йому пам’ятник стоїть, при тому що він був нехорошою людиною?» — продовжує він.

Поїздкою Президента Вік­тора Ющенка на толоку до «Міста добра» (так сказано на банері при в’їзді до Білої Церкви. — Авт.) у тамтешній парк «Олександрія» вирішили скористатися мешканці міста. Минулої суботи близько двох тисяч жителів заблокували автомагістраль Київ—Одеса, щоб закликати Президента зупинити будівництво сталепрокатного заводу на околиці міста.

Президент Віктор Ющенко минулої суботи поклав квіти до єдиного в Україні пам’ятника гетьманові Івану Мазепі в селі Мазепинці, що на Київщині, а також взяв участь у молебні, що відбувся у побудованому торік на честь гетьмана козацькому храмі святого Миколая Чудотворця. Настоятель церкви Андрій Банах отримав у подарунок від Президента ікону «Вхід Ісуса Христа до Єрусалима».

Наприкінці минулого тижня Кабінет Міністрів повідомив радісну передвеликодню новину: відтепер щомісяця до України завозитимуть дешеве імпортне м’яса. Плюс 25 тисяч тонн на ринок щомісяця за ціною 17 тисяч гривень за тонну «вкидатиме» Держрезерв. Це, мовляв, буде потужним точковим ударом уряду по черговій «м’ясній кризі», яка нині набирає обертів.

Такий незвичайний музей науковці знаменитого історико–етнографічного заповідника «Переяслав» мріяли створити впродовж шістьох останніх років. Місцем для майбутньої експозиції музейники одразу ж обрали оселю переяславського лікаря — Андрія Козачковського. Саме до цього будинку напередодні свят 1845 року привезли тяжко хворого Тараса Шевченка, де Андрій Козачковський разом із дружиною боролися за життя поета. Тоді, в ніч із 24 на 25 грудня, 31–річний Тарас написав свій безсмертний твір, який люди згодом назвали «Заповіт».

Вечір пам’яті видатного земляка, патріарха Київського і всієї України Мстислава, — з нагоди 110–ї річниці від дня народження — відбувся позавчора у Полтавському краєзнавчому музеї. А передувала урочистостям презентація книги відомого дослідника історії української церкви професора Дмитра Степовика «Патріарх Мстислав: життя і архіпастирська діяльність». Автор фундаментального багатосторінкового видання, що є, по суті, першою науковою біографією патріарха Мстислава (Степана Скрипника), розповів про особисті зустрічі зі згаданим сподвижником української справи, наголосив на його особливій та унікальній ролі в українському православ’ї.

З кожним днем столичної виборчої кампанії надмірна заполітизованість перегонів стає дедалі очевиднішою — численні брудні технології заполонили Київ. Що й казати, якщо терви­борчком зареєстрував уже більше 70 кандидатів на посаду мера, серед яких чимало невідомих широкій громадськості. Зате зустрічаються «двійники» відомих політиків.