Уже впродовж 20 днів неапольські бомжі окупують головний католицький собор міста на площі Меркато. Спочатку храм захопили 150 бездомних, потім до них приєдналися інші. Серед «загарбників» — чимало осіб, виселених владою із комунальних будинків; багато хто поліпшив житлові умови, переїхавши в центр з околиць міста. На цей час у храмі перебувають 348 осіб, які встановили на вівтарі електроплитки, готують на них спагеті та заварюють каву. Про це повідомляє італійська газета «Кор’єре делла Сера».

Невеличкий будинок розпусти проіснував в індустріальному мегаполісі лише кілька місяців. Організувала його 23–річна панянка А., яка сама в минулому заробляла проституцією, але на певний час «зав’язала». Два роки тому дівчина приїхала до обласного центру з Вільнянська й навіть влаштувалася на пристойну роботу офіс–менеджером. Однак невдовзі зрозуміла, що зарплатні на всі забаганки не вистачає.

Здивуванню митників пункту пропуску «Миколаївка» Новгород-Сіверської митниці, що на Чернігівщині, не було меж: щойно росіянин, що повертався на Батьківщину на власному авто «Ніссан Навара», казав, що везе лише трохи соняшникової олії, меду та декоративні серветки, але вже за кілька хвилин перевірка засвідчила зовсім інший вантаж. Який, до того ж, має неабияку історичну та культурну цінність. Як повідомили «УМ» у прес-службі Держмитслужби України, російський турист намагався вивезти два колекційні набори, відповідно з 11 і 14 предметів.

Чим колись була симпатична і приваблива ніша опозиційної (Ющенко vs Кучма) преси? Можливістю «тявкати» на «перший ешелон» (з усвідомленням, що й ти завтра опинишся десь на сотому кілометрі за Києвом, з лісовим повітрям у грудях, але без голови)? Ні, справа тут не у мазохізмі. Тоді, напевне, можливістю полегшити собі життя (бо критикувати когось — миле діло, напружуватись не треба, знай вигадуй собі словесні шаржі на ненависний режим і крути горобцям дулі)? Ні, мова не про лінощі. Насправді — ви здивуєтесь! — тоді було краще, ніж зараз, бо на тебе (пресу) хоч хтось зважав. Хоч хтось, хоч колись, хоч якось, хоч у скоромні дні чи на великі свята.

Минулої п’ятниці невеличке містечко Колки відзначило 65–річчя Колківської народної республіки. Існування цього острівця української свободи на окупованій німцями території вписало яскраву сторінку в історію українського руху опору в роки Другої світової війни.

Це книжкове зібрання належало відомому російському письменнику і громадському діячу Пітеру Деманту (літературний псевдонім Вернон Кресс). Пітер Сигизмундович заповів свою унікальну книгозбірню, яку він збирав усе життя, місту свого дитинства та юності — Чернівцям.

До Москви підопічні Михайла Рєзниковича привезли спектаклі, художнє оформлення яких належить відомому сценографу, народному художнику Російської Федерації та України Давиду Боровському. (Пам’яті Давида Боровського (1934—2006) і були присвячені ці гастролі). У свою московську афішу Театр імені Лесі Українки вписав вистави «Дон Кіхот. 1938», «Дерева помирають стоячи», «№13», «Бабине літо»... Сцену українським колегам, які гастролювали у білокам’яній з 12 до 20 квітня, люб’язно надав колектив Малого академічного театру, що на цей час відбув із творчим візитом до Ярославля.

У Національному музеї «Чорнобиль» напередодні 22–ї річниці аварії на ЧАЕС ліквідатор і письменник Олександр Есаулов презентував книгу «Хазяїн зони», до якої увійшли два романи «Гіркі води» і «Факультет вселюдного кохання». Автор одразу попередив, що ці твори між собою, крім господаря, не мають нічого спільного. «Гіркі води» — роман–версія розвитку подій після трагедії. Я об’єднав в один сюжет цілий ряд подій, що мали місце в реальному житті. І створив свою версію причинно–наслідкових зв’язків. А факти, описані у творі «Факультет вселюдного кохання», також не є продуктом моєї фантазії. Усі вони реконструйовані на основі архівних документів», — каже письменник.

На першому рядку чемпіонату України донецький «Шахтар» востаннє перебував ще минулої осені. Тоді гірники вирішили перенести календарний матч із «Зорею» з 1 грудня на весну. Щоправда, це не допомогло команді Мірчі Луческу краще підготуватися до двобою Ліги чемпіонів із «Бенфікою» — португальцям український клуб програв, завершивши виступи «на Європі». Несподівані поразки віце–чемпіонів уже в другій частині ЧУ від «Таврії» й «Чорноморця» не дозволяли їм тривалий час претендувати на чільну позицію. Хоча й головний конкурент, «Динамо», не обійшовся без втрат. І лише позавчорашня зустріч «Шахтаря» й «Зорі» в Луганську нарешті допомогла донеччанам вийти в лідери.