Суди по-українськи!

Конституційний Суд визнав конституційним ведення судочинства на території України українською мовою. Підставою для подібної судової справи стали два конституційних подання — 52 народних депутатів і Верховної Ради Криму, в яких нардепи та парламент АРК просили визнати неконституційними статтю 15 Кодексу адміністративного судочинства України і статтю 7 Цивільного процесуального кодексу України. Автори клопотання вважають, що Верховна Рада, прийнявши зазначені статті і зобов’язавши здійснювати судочинство державною мовою, порушила низку існуючих прав і свобод громадян.

Дебати довкола Степанової хати

Оптимістичні повідомлення про перспективи відбудови колишньої плебанії-резиденції отця Андрія Бандери у прикарпатському селі Старий Угринів, де 1 січня 1909 року народився найвідоміший український націоналіст, виявилися дещо перебільшеними. Хоча обласна програма проведення ремонтно-реставраційних робіт на території Староугринівського історико-меморіального музею до 100-річчя від дня народження Степана Бандери і справді передбачає відновлення його родинної оселі, в якому вигляді вона постане через вісім місяців, що залишилися до ювілею, сьогодні, мабуть, не знає ніхто. Як розповів «УМ» завідувач музейним комплексом Степан Лесів, фахівці, які займаються розробкою експозицій, і будівельники по-різному бачать остаточний варіант реконструкції помешкання, зведеного в далекому 1893 році.

«Демпінг» від Спілки письменників

Повідомлення про те, що половина Одеського будинку творчості уже два роки як не належить Національній спілці письменників для членів НСПУ з Південної Пальміри стало новиною. До 21 квітня, коли сайт «Реальна політика» опублікував фотокопії документа про купівлю-продаж, місцеві письменники не мали уявлення ані про сам факт підписання такого договору, ані про обсяги коштів, виручених Літературним фондом НСПУ за колишню спілчанську нерухомість на березі Чорного моря.

Яйце — зброя «Свободи»

Нинішні провідники обласного осередку Партії регіонів на Луганщині керують ним так само успішно, як недавно керували областю. Достатньо сказати, що на виборах 2007 року їхня партія, порівняно з 2006-м, втратила 200 тисяч голосів, а на «проміжних» березневих виборах у кількох містах області представники «регіоналів» просто ганебно «пролетіли», програвши навіть батьківщину «стахановського руху»— друге в регіоні за чисельністю населення місто Стаханов. «Щось треба робити!» — вирішили тутешні «регіонали». Тож вирішили шукати ворогів і проводити чистки партійних рядів. Про чистки в лавах Луганського обласного осередку ПР «Україна молода» вже повідомляла. А от що стосується головного ворога, то тут вирішили зосередитися на абревіатурі «ОУН-УПА». І закарбувати такий підхід у камені. Буквально.

Потепління без відповіді

Потепління без відповіді

За останнє століття середня температура на планеті зросла на 0.3 — 0.6оС, а за деякими розрахунками — на 0.8 градуса. Достеменно не відомо, чи зміна клімату є наслідком людської діяльності, чи має суто природні чинники. У науковому середовищі вже багато років точиться дискусія, що є причиною, а що наслідком у збільшенні вмісту двоокису вуглецю та інших «парникових» газів у атмосфері нашої планети. Які ж наслідки має цей процес для економіки України та її екологічного стану?

«Відпрацьований» Шевченко

«Відпрацьований» Шевченко

Так званий хуліганський вчинок, коли у центрі Києва в парку Шевченка стався вибух саморобної бомби, внаслідок якого постраждали дві студентки Київського національного університету, схоже, не на жарт зачепив самолюбство правоохоронців. Не минуло й тижня, як очільники силових структур один за одним, зробивши напівсенсаційні заяви, запевнили громадськість, що злочин майже розкрито.

Діаграми Вороного

Діаграми Вороного

Георгій Вороний у науковому світі відомий як вчений виняткових математичних здібностей, який за своє коротке життя встиг започаткувати кілька нових наукових напрямів: аналітичної теорії чисел, алгебраїчної теорії чисел, геометрії чисел. Феноменом є той факт, що побудовані Вороним математичні об’єкти виявилися дуже зручним інструментом для дослідників найрізноманітніших галузей знань. Ось фрагмент із статті 1998 року австрійських учених-математиків Аїчхолзера та Ауренгаммера: «Близько двадцяти років тому діаграми Вороного було введено у теоретичну комп’ютерну науку. З того часу діаграми Вороного стали вживати повсюдно у проектах, пов’язаних із геометричними алгоритмами, так що дехто датує народження обчислювальної геометрії саме з цього моменту. Справді, значний процент статей з обчислювальної геометричної літератури прямо чи опосередковано пов’язаний із діаграмами Вороного та зв’язаними з ними структурами, вони потрібні і в більш практично орієнтованих галузях, таких як комп’ютерна графіка, геометричне моделювання, конструювання роботів, розпізнавання образів та географічні інформаційні системи. Цей перелік можна продовжувати і далі: кристалографія, фізика, астрономія, астрофізика, електроніка, радіаційна фізика, хімія, хімічна інженерія, офтальмологія, мікробіологія, проблеми штучного інтелекту. Інтернетівський сайт «діаграми Вороного» має більш як кількасот веб-сторінок».

На шпиталь вкаже Липа

На шпиталь вкаже Липа

І тривало це літературне свято в «морській перлині» протягом двох днів. До місцевого Південноукраїнського педагогічного університету з’їхалися дослідники з усієї України. Представники Львова, Івано–Франківська, Сум, За­по­ріжжя, Києва, Ялти, Ізмаїла та Ужгорода вкотре наголосили, що велика спадщина сімейства Лип і досі не те що не досліджена, а й не перевидана. Приміром, із запланованого восьмитомника Юрія Липи світ побачив поки ще лише перший.

Перемога, втілена в Євро

Уперше за багато років у парку Ленінського комсомолу на День Перемоги не відбудеться традиційна хода ветеранів до меморіального комплексу «Твоїм визволителям, Донбас». Про це журналістам повідомив міський голова Донецька Олександр Лук’янченко. А причиною, що змусила відмовитися від давньої традиції, стало перетворення цієї території на будівельний майданчик, де триває зведення суперсучасного стадіону «Шахтар» в рамках підготовки до футбольного свята в Україні Євро–2012.

Воскресіння очима дитини

Більше ста великодніх малюнків, з яких 70 — від дітей із краю териконів, подарували місту школярі. Усі роботи об’єднала виставка «Святкуємо Великдень разом», мета якої показати, як юне покоління з різних куточків держави сприймає Пасху, Бога, церкву і християнство в цілому. «Виставка доводить: діти сприймають святий Великдень однаково: як у Донецьку, так і у Львові. Нині я певен: через кілька років ці дітлахи, чиї роботи ми сьогодні бачимо, якщо стануть політиками, вже ніколи не ділитимуть Україну на Схід і Захід», — зазначив у коментарі «УМ» директор Львівського історичного музею Богдан Чайковський.