Як було не поставити під сумнів об’єктивність слідства і низки судових вироків у гучній справі пологівського серійного убивціманіяка Сергія Ткача, якщо після кожного убивства неповнолітніх дівчаток когось засуджували, однак ґвалтування тривали? Нагадаємо, Ткач убивав упродовж майже тридцяти років. Спочатку в російському Кемерово, де працював експертом кримінального розшуку, а потім і в Криму, Харківській та Полтавській областях. Замітаючи сліди, подався на Запоріжжя. У Пологах влаштувався робітником насосної станції ЗАТ «Мінерал». «Жив у своїй халупці тихомирно, — розповідала «УМ» сусідка Ткача Наталя Кучма. — Після роботи на городі порався. А надвечір завше їхав кудись велосипедом».

За совєтської влади документи періоду німецької окупації було закрито для цивільного вивчення. Москва трактувала усіх, хто лишився під німцями, як «зрадників», і по вигнанні німців у документах громадян СРСР ставили (аж до 1980-х років) знак неблагонадійності — позначку «перебував на окупованій території». Ясна річ, їхніх спогадів не публікували. А коли начальник штабу Ковпаківського партизанського з’єднання Петро Вершигора по війні випустив мемуари, де виступив на захист людей, що просто жили під нацистським урядуванням, — його піддали нещадній газетній критиці, проте книжку швидко перевидали, відцензурувавши «небажані» епізоди.

Хортицький районний суд Запоріжжя випустив під заставу сина прокурора одного з районів Дніпропетровська Дмитра Рудя, підозрюваного в наїзді на автомобілі Toyota Prado на трьох жінок у жовтні 2010 року та втечі з місця ДТП, повідомляють «Українські новини». Феміда змінила підсудному запобіжний захід з утримання під вартою на звільнення під заставу в 17 тисяч гривень. Після неодноразових відмов у попередніх засіданнях суд таки задовольнив це клопотання захисту Рудя.

Початок чекової приватизації. У січні Ощадбанк почав видачу іменних приватизаційних сертифікатів мешканцям Київщини, Житомирщини, Кіровоградщини, Хмельниччини та Запоріжжя. А з 1 лютого розпочалася «ваучеризація» решти областей держави. «УМ» друкує три поради — «три кроки назустріч власності».

Цитата: «За отриманий сертифікат можна придбати акції одного з підприємств, які приватизуються, або одного з інвестиційних фондів, або доручити ваучер одному з довірчих товариств. Пам’ятайте: сертифікат не можна ні продати, ні подарувати. До кінця року отриманий у відділенні Ощадбанку за місцем прописки ваучер можна буде обміняти на акції більш як восьми тисяч підприємств».

На кінець осені ваучери отримали лише 24 мільйони громадян, а дрібними інвесторами стали тільки 3 мільйони.

Трагедія, що сталася 22 січня 2010 року в Запоріжжі, шокувала всю Україну. Як тоді повідомляла «УМ», о другій годині дня 20–річна Яна Лепехіна увійшла до під’їзду свого будинку № 25, що на вулиці Тбіліській, і звично натиснула кнопку виклику ліфта. Той не забарився, але... Вагітна молода жінка навіть не встигла увійти до кабінки, як двері почали зачинятися. Нині вже достеменно встановлено, що автоматика не спрацювала і ліфт, узявши майбутню маму в цупкі лещата, поїхав угору з прочиненими дверима. Важко уявити страждання, яких зазнала бідолашна в останні хвилини свого життя: медики констатували смерть від больового шоку; у лоні матері загинув і її хлопчик...

Перебіг подій після трагічної січневої п’ятниці вчергове засвідчив ту сумну українську реалію, що біди «маленьких українців» та їхніх родин ніколи не викликали в діючої влади великої стурбованості. Бо ж уже наступного дня інформагенції України розповсюдили коментар щодо НП заступника міського голови Запоріжжя Олега Дорофєєва. Посилаючись на керівників ТОВ «Запоріжліфтсервіс–2», чиновник акцентував на справності ліфта: у 2004–му підйомник відремонтували капітально, у 2006 і 2008 роках він пройшов техогляд, а трагедія сталася за два з лишком місяця до чергової планової перевірки. Чому ж не спрацювала електронна система ліфта — це логічне уточнення, мовляв, винятково для правоохоронців.

Понад місяць тому, 8 червня, у місті Тростянець загорілася котельня через витік газу. Постраждали люди, працівники газової служби. У своєму листі до Президента Януковича представники ПАТ «Сумигаз» незабаром так опишуть своє ставлення до цієї події: «...Постраждалі газовики, які самовіддано кинулися рятувати людей і гасити вогонь, не мали ані спеціального одягу, ані спеціальних засобів для ліквідації таких пожеж... Люди працюють просто у звичайному лахмітті, скуповуючи його в секонд–хендах...»

Сьогодні цією справою займаються правоохоронці. Шукають винних і причини трагедії. Проте «сумигазівці» передбачають, що «після проведення розслідування інциденту «стрілочниками» призначать простих трудівників–виконавців. Хоча справжніми винуватцями трагедії є люди з високих кабінетів».

Івано–Франківськ останнім часом стабільно заперечує твердження, буцімто по всій Україні футбол — «спорт номер один». Місцеве «Прикарпаття» опускається в дедалі нижчі ліги. Натомість на перший план в обласному центрі вийшли баскетбол і футзал. Цього року баскетбольна «Говерла» принесла столиці Прикарпаття перші медалі чемпіонату України — бронзові, на черзі — дебют в єврокубках. Ще далі пішов футзальний «Ураган»: франківці не просто вперше за вісім років існування клубу вискочили на п’єдестал, а й здобули одразу «золото», тож восени краяни зможуть повболівати за свою міні–футбольну команду в найпрестижнішому єврокубку. «Україна молода» поцікавилася в головного тренера «Урагана» Сергія Гупаленка, в чому секрет його успіху та як команда готується до нових відповідальних стартів.

У лютому ц. р. запорiзька громадська органiзацiя «Союз захисту вкладникiв — споживачiв фiнансових послуг», яка iснує вже бiльш як 10 рокiв i має чималi досягнення у справi повернення заощаджень громадян вiд збанкрутiлих банкiв, звернулася до деяких видань iз проханням опублiкувати своє «Звернення до українських олiгархiв». Суть звернення — повернути заощадження вкладникiв Ощадбанку СРСР. Це люди похилого вiку, i серед них найбiльше пенсiонерiв, iнвалiдiв, дiтей вiйни. Юридично–правова база готова: є кiлька законiв про iндексацiю i повернення втрачених заощаджень, доповненi постановами i парламентськими слуханнями. Доста маємо «принципових» обiцянок Януковича — як у ролi кандидата, так i на посту Президента:

Політична тема року — безсилля Президента Кравчука, декрети уряду Кучми та його протистояння з Верховною Радою. Дійшло до того, що парламент прийняв рішення провести 26 вересня референдум із питаннями про довіру органам влади. Щоправда, ця постанова так і не була реалізована: ще раніше Леонід Кучма подав у відставку. Заголовок в «УМ»: «Пішов прем’єр, невільник честі».