Сьогодні виповниться тиждень, як коаліція живе без двох депутатів. Учинок БЮТівця Ігоря Рибакова та «самоборонівця» Юрія Бута жваво обговорюється в політикумі й обростає новими деталями. Наприклад, народний депутат із блоку «НУНС» Юрій Костенко розповідає, що Бута було включено до квоти «Народної самооборони» через те, що лідера «НС» Юрія Луценка про це попросили в... Російській православній церкві, прибічником якої є колишній громадянин Росії Бут. Виходить, що обидва перебіжчики мають зв’язок із московським «православієм» (адже відомо, що Рибаков підтримує тісні контакти з УПЦ МП і навіть відкрив «храм» Московського патріархату в парламентських приміщеннях).
Загалом, українська політика дедалі глибше занурюється в кризу. Про її обставини ми розмовляли з досвідченим політиком, лідером УНП Юрієм Костенком у середу ввечері, напередодні його дня народження (вчора Юрієві Івановичу виповнилося 57 років).

Відповідний наказ оприлюднено на інтернет–сайті відомства. Керуватиме заходом, за попереднім рішенням, командувач сухопутних військ України, генерал–лейтенант Іван Свида. На Хрещатику важка техніка й повітряні судна з’являться вперше за 7 років — востаннє подібне видовище можна було спо­стерігати ще у 2001 році.

Невизнана світом самопроголошена Придністровська Молдовська республіка залишається не вельми зручною сусідкою на нашому південному кордоні. Позиція ПМР, очолюваної з 1990 року Ігорем Смирновим, лишається незмінною: вона вважає себе окремою країною. Позиція Молдови теж незмінна: це наша територія, і найбільше, що ми можемо дати, — широку автономію ПМР у складі Молдови. Так чи інак, але через сепаратистську республіку ми транспортуємо вантажі, пропускаємо транзит, виловлюємо контрабанду. Про ситуацію на кордоні та про «самопочуття» Придністров’я в ексклюзивному інтерв’ю «УМ» розповідає сама людина, яка створила прецедент, дивну державу в державі, — президент самопроголошеної ПМР Ігор Смирнов.

Українські веслувальники на байдарках і каное — одна з наших «медальних» надій на Олімпійських іграх–2008. З Олімпіади 2004 року в Афінах наші байдарочники повернулися з однією нагородою — «бронзою» жіночої четвірки. Нині зі славетного квартету в строю залишилася лише одна, наймолодша, веслувальниця — Інна Осипенко–Радомська. Представлятиме вона Україну й на Іграх у Пекіні, проте вже в одиночці.
Для спортсменки ця Олімпіада буде третьою. Можливо, не останньою, адже Інна планує продовжити займатися веслуванням — уже не в байдарці, а на човні–«драконі». І хоча цей екзотичний східний вид веслування — «драгонбот» — поки що не входить до програми Олімпійських ігор, він має всі шанси туди потрапити найближчими роками. Інна, до речі, є віце–президентом української федерації «драгонботу».
Проте говорити про ці далекосяжні плани ще зарано, бо нині всі сили Осипенко–Радомська спрямовує на підготовку до Олімпіади–2008 — тренування, збори, змагання. Сьогодні спортсменка стартує на чемпіонаті України в Дніпропетровську. Напередодні змагань з Інною поспілкувалася кореспондент «УМ».

Чи то кількість скептиків у країні зросла, чи ми й дійсно кудись не туди йдемо (а точніше, нас ведуть), але в тому, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямі, переконані вже 63,7% громадян. Такими є результати соціологічного дослідження, проведеного службою Українського центру економічних і політичних досліджень імені Олександра Разумкова з 30 травня по 7 червня серед 2001 респондента з усіх регіонів України (похибка не перевищує 2,3%).

Міжнародна група лікарів, яка проводила лабораторну діагностику стану Президента України, категорично спростовує заяви Давида Жванії (нагадаємо, екс–соратник піддає сумніву діоксиновий замах на Віктора Ющенка і говорить про звичайне харчове отруєння). До групи входять лікарі з України, Швейцарії, Франції та Японії, повідомляє прес–служба Президента.

Позавчора на вулиці Березняківській активізувався конфлікт, який триває з 2004 року. Гостро приперчена бійками суперечка обертається довкола третини гектара в зеленій зоні масиву — місці відпочинку його мешканців. Ця земельна ділянка ще декілька років тому рішенням Київради була передана будівельній компанії «Кроун» для зведення житлового будинку з підземним паркінгом. Відтоді жителі Березняків ведуть перманентну війну з забудовником, не пускаючи у парк техніку. А з 2006 року поміж дерев ц­ілодобово чергує наметове містечко.

Не багатьом відомо, що неподалік Херсона розташований найбільший піщаний масив у Європі — Олешківські піски. Про унікальний заповідник «Асканія–Нова» на тій же Херсонщині багато хто чув, але не обов’язково там бував. Утім відвідати ці природні чудеса України хоч раз у житті обов’язково варто. Тим більше що інфраструктура навколо цих об’єктів нарешті починає розвиватися, згодом тут зможуть прийняти найвибагливішого туриста. У цьому кілька днів тому переконався і журналіст «УМ», що побував на Херсонщині в рамках Всеукраїнської акції «Сім природних чудес України».

У результаті антиукраїнської та антидержавної політики місцевої влади на Півдні і Сході України та в АР Крим за останні роки скоротилася частка українців та тих, хто вважає рідною українську мову. Про це заявили учасники «круглого столу» «Стан української мови і освіти на Півдні та Сході України», що відбувся в Національній спілці письменників України. Один з ініціаторів зібрання — голова Всеукраїнської молодіжної громадської організації «Студентське братство» Олег Яценко — класифікував порушення мовних прав українців як саботаж державної мовної політики. Скажімо, конкурс на вступ до єдиної української школи в Сімферополі становить сім осіб на місце.

Науковці, пам’яткоохоронці, музейники й громадські діячі обурилися, дізнавшись наприкінці травня про ідею працівників секретаріату Президента передати 225–річну Андріївську церкву з балансу Національного заповідника «Софія Київська» у відання Української Автокефальної православної церкви. Відомо, що це творіння архітектора Бартоломео Растреллі не призначалося для постійних богослужінь, а є радше символом київського православ’я. Адже стоїть на місці, де, за легендою, пророкував і встановив хреста апостол Андрій. Пам’яткоохоронці ще раз подивувалися, що самозваний настоятель УАПЦ митрополит Мефодій (Кудряков), не раз помічений у хуліганстві й крадіжках, має лобі в поважній державній структурі. Ця малозрозуміла подія — привід поміркувати про анемічний процес реституції церковного майна у нашій державі, його засади і критерії.