Торік найбільшою подією на нашому книжковому полі стала з’ява видавництва «Грані–Т» — з його безоглядно сміливими, а проте добре продуманими і ще краще фінансово забезпеченими амбіціями. Нині такою резонансною подією є вихід на ринок видавництва «Артбук» — першого за сто років видавництва, що спеціалізується на фотомистецтві.
Про театр можна говорити мовою емоцій, критики та... цифр. І, як показує досвід, часто такі розповіді будуть прямо протилежні одна одній, незважаючи на те, що в центрі сюжету — одні і ті ж прем’єри, фестивалі, актори, театральні скандали, чутки тощо. До того ж сьогодні цифри характеризують театр чи не найбільш позитивно. На нещодавній прес–конференції, яка дуже нагадувала помпезний звіт досягнень міської влади в галузі театрального мистецтва, заступник голови КМДА Віталій Журавський озвучив винятково позитивну театральну статистику. За його словами, кількість глядачів у столичних театрах у порівнянні з минулим роком виросла на 20—30 відсотків. Зали заповнюються ледь не повністю — на 85—90 відсотків. Зростає сума, яку виділяють на нові постановки (якщо у 2007–му театри отримали 1,2 млн. грн., то цього року ця стаття витрат складе 2,3 млн. грн.) Ще кілька років тому така статистика виглядала б дуже підозріло і сприймалася б як банальна фальсифікація — у недалекому минулому більшість театрів були показовою ілюстрацією вислову «бідний як церковна миша» і старанно перешивали старі костюми для нових постановок. Нині ж гроші, можливо, не в такій кількості, як хотілося б, але на рахунки надходять. З об’єктами для критичного аналізу в українському театрі проблем ніколи не виникало — зрештою, знайти, кого шпетити або хвалити, можна завжди; така розповідь була б і динамічною, і експресивною, й інформаційно насиченою. А тому особливо невтішно сьогодні виглядала б емоційна історія про театр. Оскільки вистав, які б зачепили, примусили б завмерти від побаченого і почутого, згадати про існування катарсису, вкрай мало.
Профінансувало створення центру в селі Омельник на базі колишньої дільничної лікарні Міністерство у справах сім’ї, молоді і спорту. Облаштування сучасного прихистку для вагітних жінок і матерів із новонародженими дітьми обійшлося державі в півмільйона гривень. Ідеться, звісно, не про санаторій для всіх бажаючих — тут опікуватимуться лише тими жінками, які опинилися у найбільшій життєвій скруті саме при надії та в перші місяці після пологів.
Якщо «всі усюди» доповнити конкретикою, то це представники України, Грузії, Росії, Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини, Великобританії, Швеції, Німеччини, Франції. Компанія очікується не лише солідна, а й, так би мовити, пістрява, різнокаліберна. Організатори обіцяють грандіозну програму, яка закумулює в собі різні форми та жанри: автентичний фольклор та world–music, галерею просто неба, численні майстерні, нічні перфоменси, а також перегляд документальних стрічок, знайомство з різноманітними музичними інструментами та джем–сейшени в юрті, яка буде встановлена на одній із фестивальних галявин, і ще багато чого цікавого.
У Черкасах вирує скандал навколо побиття депутата міської ради від БЮТ Сергія Герасименка. За словами самого постраждалого, це сталося позавчора в обід біля будинку, де він мешкає. Там на нього напав невідомий чоловік, який «досить професійно завдав чимало важких ударів в область голови».
Національна рада з питань телебачення і радіомовлення винесла попередження «Дирекції телерадіопрограм Верховної Ради України» (канал «Рада»). Підставою для «жовтої картки» є результати перевірки телекомпанії, згідно з якими фактичний час мовлення не відповідає часу, зазначеному в ліцензії каналу «Рада». Згідно з ліцензією, компанія повинна мовити 14 годин на добу. Натомість, за даними ж моніторингу Нацради, було зафіксовано дні, коли мовлення «Ради» становило 00 годин 00 хвилин.
