Олімпійський Пекін став адресою провалу українських плавців. Із 24 спортсменів лише двоє (!) пробилися до вісімок кращих. У фіналах і Борисик, і Сердінов показували сьомий час. Звісно, можна поскаржитися на відсутність в українців до старту змагань сучасних плавальних костюмів, але головна проблема — в підготовці. Майже ніхто з наших майстрів доріжок не показав свій кращий час, не кажучи вже про те, щоб поліпшити особисте досягнення. А коли елітні плавці відстають від власного рекорду на дві секунди — це привід для серйозних висновків.

Віднедавна на кримському Південнобережжі спостерігається така собі контраверсія: головне надбання тутешніх місць — спеціалізовані санаторії, що здебільшого розміщуються на націоналізованих радянською владою дачах, віллах царських вельмож, хитро роздержавлюються і знову стають чиєюсь розкішшю, зазвичай, задарма чи за досить символічну ціну. Нові власники в міру своїх забаганок, розрахунків і фінансових можливостей вряди–годи розгортають там, посеред субтропічної зелені, хаотичний фронт будробіт. Відтак про цілюще повітря, нормальний відпочиное «у краю магнолій» можна геть забути. Показовим у цьому сенсі виглядає «перепрофілювання» протитуберкульозного санаторію імені П. Баранова в курортному селищі Сімеїз.

Передчасна паніка, яка ледь не охопила табір української збірної через відсутність медалей на початку Олімпіади, зникла так само швидко, як і народилася. Насправді ніякого закляття над нашими спортсменами не висіло — просто в перші три дні нагороди розігрували в тих дисциплінах, де «синьо–жовті» не мають стійких позицій. А тільки–но почалися старти за участю лідерів нашої команди, медалі посипалися наче з рогу достатку.
За минулі вихідні українські спортсмени зробили скарбничку нагород збірної вдвічі важчою: завантажили туди аж сім медалей — рівно стільки, скільки за весь попередній змагальний тиждень. Тож план профільного міністерства — отримати 12–14 цінних зливків–кружалець — наші атлети виконали вже за дев’ять днів. А попереду ще тиждень змагань, і залишатися осторонь п’єдесталу українці не збираються.

Мовчання «тимошенківців», лідерка яких від початку воєнного конфлікту між Росією та Грузією ніби язика проковтнула, нарешті скресло. Фракція Блоку Тимошенко у Верховній Раді оприлюднила заяву з цього приводу. Раніше окремі думки щодо ситуації на Кавказі висловлювали хіба окремі представники цієї політичної сили.
Утім якщо друг Тимошенко Михаїл Саакашвілі, який свого часу одним із перших привітав її з перемогою демократичних сил на дострокових виборах–2007, чекав від БЮТ бодай моральної підтримки, то марно. Не почув її й нинішній господар Кремля Дмитро Медведєв, якого, за даними «обізнаних джерел», Тимошенко боїться образити понад усе. Прагнучи пройти між сими й тими, не замастивши білих шат, парламентський загін Прем’єр–міністра обійняв украй обережну позицію.

Головну відмінність цьогорічного Сорочинського ярмарку, що тривав із 13 по 17 серпня, від попередніх було помітно ще на підступах до нього. Адже якщо раніше всі торговці, котрі не потрапили на Жабокрицький майдан переважно через своє небажання витрачатися на оплату «містового», прилаштовувалися зі своїм крамом безпосередньо біля входу, то тепер величезне торжище починалося ще за кількасот метрів до офіційної ярмаркової території.

Учора Росія офіційно заявила, що виводить свій військовий контингент із Грузії. «Росія гідно завершила операцію з припинення агресії проти Південної Осетії і за наказом Верховного головнокомандувача ми завершуємо сьогодні цю місію», — урочисто прокоментував пресі заступник начальника Генштабу РФ Анатолій Ноговіцин. Дивно, що мотивація для такого рішення знайшлася у старих дипломатичних документах — «це визначено рішенням Змішаної контрольної комісії з урегулювання грузинсько–осетинського конфлікту від 1999 року». Хоча мотивації можна було б знайти й чесніші. Нагадаємо, що президент Грузії Михаїл Саакашвілі заявив, що вестиме переговори тільки після виведення російських військ. Вочевидь, на рішення Кремля вплинув і здоровий глузд, і — частково — реакція Заходу.

Кількасот небайдужих створили живий ланцюг, що простягнувся від майдану майже до вулиці Прорізної. Суботня акція протесту проти російської агресії в Грузії була міжнародною і відбувалася в багатьох містах світу одночасно. Київське дійство тривало годину і закінчилося співами українського та грузинського гімнів перед Головпоштамтом. Ініціатором заходу виступив громадський комітет «За Кавказ без війни».

Відтік капіталу впродовж збройного конфлікту склав сім мільярдів доларів, повідомив віце–прем’єр Росії, міністр фінансів Олексій Кудрін під час прес–конференції в Москві. Таку ціну Росія заплатила за воєнну інтервенцію до Грузії лише за два торгових дні, які передували вчорашньому повідомленню про вивід російських військ із Грузії. «На шість мільярдів у п’ятницю 8 серпня та на один мільярд у понеділок 11 серпня», — повідомив Кудрін. Але уточнив при цьому, що йдеться не про чистий відтік капіталу, а про валовий. Міністр фінансів також повідомив, що, за його оцінками, чистий притік закордонного капіталу до кінця 2008 року буде нижче за прогноз Центробанку Росії, встановлений на рівні 30—40 млрд. доларів.