Американська компанія «Елад Пропертіз Вест» почала зведення елітного будинку, який, за словами його проектантів, буде повністю недосяжним для папараці — агресивних фотографів бульварних видань. Будинок на 24 квартири постане в лос–анджелеському кварталі Вествуд і матиме назву «Карлайл Резіденс».

АКМ — автомат Калашникова миротворчий.

«Усе залишилося на рівні початку 90–х років, а то й 80–х, — каже виконавчий директор фестивалю «Червона рута» Мирослав Мельник. — Це надуманий репертуар, який не користується попитом у 99% населення. Місцеві автори не мають можливості вийти зі своїми піснями на велику сцену, їх не підтримують обласні й центральні теле– та радіоканали. Люди живуть самі по собі. Функцію популяризації таких виконавців мають узяти на себе фестивалі, у тому числі «Червона рута», яка знаходить невідомих музикантів і перетворить їх у відомих».

«Екологія звукового простору», «слухова дієта»... На жаль, у переліку нагальних проблем сьогодення цих понять немає. Левова частка музики, яка нині лунає з телеекранів і FM–діапазону, — це, радше, щось проміжне між шумом і натяком на мелодію. «Погляд у небо» — альбом Романа Коляди (музиканта, журналіста, поета) — не лише спонукає замислитися, що ми слухаємо, він дарує відчуття гармонії. Незбагненної (через те, що справжньої). Роман регулярно виступає на київських майданчиках, його знають у Харкові, Львові, й дедалі частіше на «Радіо–Ера» FM (де він нині працює) лунає запитання: «Що то за фортепіанна музика лунала щойно в ефірі?». Восени музикант планує запросити своїх шанувальників на великий концерт.

Третє коло стало останнім рубежем, до якого на «Ю–Ес оупен» дісталися українські дівчата. У ніч із п’ятниці на суботу за київським часом припинила боротьбу на хардових кортах Тетяна Перебийніс — харків’янка програла австрійці Сібіль Баммер (29–й номер посіву) з рахунком 3:6, 0:6. Краща наша тенісистка Олена Бондаренко наступного дня так само взяла лише три гейми в протистоянні з титулованою американкою Венус Уїльямс (7) — 2:6, 1:6.

Про особливості місцевого відзначення подвійного свята в останню літню неділю колоритно свідчить порівняння з тутешнім фольклором: п’яний, як у День шахтаря. Проте донеччани та гості міста не тільки віддавали належне міцним напоям та пиву, які цього дня тут текли рікою, що вийшла з берегів. Тим більше, що святкування в обласному центрі розпочалося заздалегідь.

Чималі кошти, скеровані державою на ліквідацію наслідків стихії 23—27 липня у Західній Україні, схоже, викликають неабияку «зацікавленість» — фінансові оборудки навколо їх використання вражають своєю нахабністю і, треба визнати, винахідливістю. Місцеві «господарники» вирішили скористатися моментом і за рахунок «ліквідаційних» коштів прикрити власну тривалу бездіяльність. «Мертві душі» й завищення розмірів утраченого врожаю — явища, що стали чи не найпоширенішими способами «доїти» бюджет.

Щоправда, «приймаюча сторона» — місцеві «вітренківці», комуністи і «Рускій блок», — що вчора зранку зібралась на Графській пристані, виявилась не такою вже численною. На заклики деяких їхніх лідерів із числа депутатів міста моряків, котрі напередодні пообіцяли «американцям набити пику», реально відгукнулись не більше 150 мітингувальників.