Міська топонімічна комісія ухвалила рішення збудувати монумент легендарному запорізькому козаку Івановi Сірку. Мер Харкова Геннадій Кернес уже доручив фахівцям підшукати для цього пристойне місце і не виключає, що бронзовий постамент з’явиться вже незабаром. «Ми постараємося встановити пам’ятник якщо не до найближчого Дня міста, то в наступному роцi», — пообіцяв він.
Невеликі листівки із гаслом «Біла людина — велика Україна» у харківському метро з’являлися й раніше. Але цього разу автори скандального заклику свої агітки суттєво збільшили й розклеїли на великих рекламних бігбордах. А відтак не помітити їх тепер може хіба що людина з проблемним зором. Авторство расистського гасла належить громадській організації «Патріот України», члени якої називають себе представниками українського соціал–націоналістичного руху.
Учора до Харкова на кілька днів приїхав польський театр «Крик» одразу з двома виставами та широкою програмою дискусій, майстер–класів і тренінгів. Продюсер «Театру на Жуках» Дмитро Терновий, старанням якого і стала можливою ця зустріч, вважає майбутні гастролі сусідів «важливою подією для театральної громадськості Харкова». «По–перше, це колектив, гостросоціальний, жорсткий і гранично чесний, — каже він. — По–друге, «Крик» — наслідувач найвідоміших театральних шкіл Польщі ХХ століття. Його режисер є випускником Академії театральної практики «Гардзенице», яку заснував учень, а згодом послідовний опонент Єжи Гротовського і автор методики «екологія театру» Влодзимеж Станевський».
Харківська книжкова фабрика «Глобус» уперше за 80 років надрукує «Тихий Дон» Михайла Шолохова таким, як його створив автор. Виявляється, радянські цензори так ретельно попрацювали над романом, що він не лише втратив деякі лексичні відтінки, а й помітно «схуд». Оскільки рукопис твору давно зник, то видавцям довелося роками тиражувати далекий від оригіналу текст.
Півтора десятка маленьких театрів iз власною концепцією і своїм баченням світу тут натхненно реалізовують своє право на вільний творчий політ і бажання бути іншими. Подібний експеримент уже сам по собі заслуговує на повагу, тому квитки у касі Харківського будинку актора розкуповуються задовго до початку репертуарних вистав, а кожна прем’єра стає головною новиною мистецького життя Харкова і предметом гострих дискусій. Як уживаються під одним дахом усі його невгамовні «квартиранти» і за якими правилами живуть? Це питання напередодні Дня театру, який відзначається 27 березня, «УМ» адресує директору Будинку актора Сергію Бичку.
Одразу три птахофабрики Харківщини, що у Старовірівці, Люботині та Охочому, опинилися на межі банкрутства. Якщо вони і справді зупинять свої конвеєри, то, за словами фахівців, вже на Великдень в області ціна яєць зросте до 12 гривень за десяток або цінний білковий продукт спіткає доля безслідно зниклої гречки. Причин для тривоги одразу дві — нові ціни на пшеницю і демпінгова політика на ринку місцевих монополістів.
У центрі відеоскандалу знову опинилися правоохоронці. Цього разу погорів на гарячому співробітник харківської ДАІ, який, вийнявши з багажника іномарки бейсбольну битку, наказав автомобілісту вийти з салону автівки. Тон, обраний службовцем для розмови, був настільки далекий від еталону пристойності, що зняте потайки відео місцями нагадує сюжет iз типової кримінальної «розборки».
Ця сумна історія почалася ще на уроці. Восьмикласник Малинівської гімназії Максим Ваулін запевняє, що під час занять посварився зі своїм однокласником і обрушив на нього шквал нецензурної лайки. На лихо ж сталося так, що вчитель математики не лише почув цей непристойний діалог, а й прийняв його на свою адресу. Не на жарт розлютившись, він наказав Максиму залишитися після уроку, де нібито накинувся на нього в порожньому класі.
Учора вже вдруге за останні дев’ять місяців робітники Харківського приладобудівного заводу імені Т. Г. Шевченка перекрили рух вулицею Жовтневої революції, вимагаючи від керівництва погашення боргу iз заробітної плати. У результаті, окрім кількасот заводчан, біля прохідної вишикувалися довжелезна черга автомобілів і трамваї одразу трьох міських маршрутів. Пікетники кажуть, що стоятимуть до кінця, оскільки борг iз заробітної плати на підприємстві вже сягнув 27 мільйонів гривень. Починаючи з 2008 року, їм по чотири місяці щороку не повертали зароблене, тому кожному з робітників підприємство завинило від 12 до 20 тисяч гривень.
Чому сталося так, що найбільш знакові пам’ятники духовному провідникові українців Тарасовi Шевченку доручили створювати росіянину за походженням Матвію Манізеру (сьогодні виповнюється 110 років з дня його народження), наразі сказати важко. Приміром, він став офіційним переможцем відкритого конкурсу на кращий монумент Кобзарю в Харкові, але якщо уважно вчитатися у коментарі проведеного відбору, то кілька фраз між рядків можуть посіяти певні сумніви з приводу його безсумнівної першості. Проте факт залишається фактом — саме харківський пам’ятник бунтівливому генію й понині вважається найкращим. А таких сьогодні у світі, за даними шевченкознавця Миколи Семенюка, встановлено вже більше ніж 1350.
