Коли у 1958 році Марсель Едріх, на той час головний редактор журналу «Мері–Клер», познайомився з Коко Шанель, їй було 75 років. Йому здавалося, що він наносить візит Ейфелевій вежі. «Вона говорила швидко, треба було звикнути до її низького, глухуватого голосу. Як на мене, у неї був підкреслено викличний, майже агресивний макіяж: занадто червоні губи, заширокі й зачорні брови, волосся пофарбоване в занадто чорний колір. Тоді я бачив у ній насамперед стару розмальовану даму, яка все говорила, говорила, говорила…», — напише він потім у книзі «Загадкова Коко Шанель» («Альпіна нон–фікшн», «Глагол», Москва, 2008). Мадемуазель починала літературну співпрацю над своєю біографією з відомими письменниками та журналістами — Луїз де Вільморен, Гастоном Бонером, Жоржем Кесселем, Мішелем Деоном, але жоден текст її не задовольняв і вона нещадно висміювала своїх візаві. Біографія Едріха, який до самої смерті легендарної Мадемуазель у 1971 році був її співрозмовником і другом, писалася як викриття тих міфів, якими Шанель частувала своїх біографів. А вийшла книга–виправдання, книга–захоплення.

Кияни знають, що між станціями метро «Нивки» та «Берестейська» розташовувалися два прегарних парки, розділених залізничною колією. Один парк звався «Комсомольським», а інший — імені ХХІІ з’їзду КПРС. «Комсомольський» перейменували на «Нивки», а «комуністичний» залишили без номінації. Вигадувати велосипед не мало сенсу — його все одно називали (і називають по цей день) «колишня дача Хрущова».

Компанія «Еста Холдинг», яка є частиною ахметовської групи СКМ і власником, зокрема, готелів «Донбас палас» у Донецьку та «Опера» в Києві, збирається зробити ще одне капіталовкладення в столичну нерухомість. Під натиском донецьких грошей упаде швейна фабрика «Юність», будівлю якої готують до ліквідації. Замість «Юності» на Фролівській, 9—11 постане багатофункціональний комплекс «Андріївський плаза».

Коли коханий чоловік не відповідає тобі взаємністю, «ситуацію слід відпустити». Знайома фраза? Одна–єдина мозкова звивина редакторів жіночих журналів радить чинити саме так. Відпустити, простити і шукати щастя з іншим. Цікаво, а чи можна екстраполювати дану схему на стосунки зі своєю країною? Припустимо, є шоста (чи двадцять шоста) частина суші, яку ніяк не вдається закохати в себе. Ти вже й так, і сяк — б’єшся як риба об лід — а толку ніякого. За твоє ж жито тебе ще й бито. Причому в буквальному розумінні слова.

Не буду в сотий раз дебатувати з приводу того, хто зриває домовленості та виходить зі складу демократичної коаліції. Фактом залишається те, що Блок Юлії Тимошенко зі складу парламентської коаліції не виходив. Я розумію, що нинішня політична криза серйозно впливає на людей, особливо на деяких представників пропрезидентської партії, але дуже прошу: не треба перекладати всі проблеми «із хворої голови на здорову».

Київ проводжав Президента сірою мрякою й напруженою політичною ситуацією. Цього разу з літаком було все гаразд, і Рим зустрів безхмарним небом, не по–осінньому теплим сонцем та температурою +26. Символічна погода для налагодження двосторонніх відносин. Хоча насправді історія українсько–італійських взаємин налічує вже майже 16 років, якщо вести відрахунок відтоді, як наша держава здобула незалежність. Тепер Італія є одним із найбільших торговельно–економічних партнерів України, а за останні чотири роки товарообіг між країнами зріс майже удвічі.
Водночас у політичному діалозі між Римом та Києвом затяглася пауза. До нинішнього офіційного візиту Віктора Ющенка, який відбувається на запрошення його колеги Наполітано, глава Української держави, на той час — Леонід Кучма, відвідував Італію двічі: у травні 1995–го та листопаді 2002 років. Чинний Президент за своєї каденції також приїздив до Риму: у квітні 2005–го Ющенко брав участь у церемонії поховання Папи Івана Павла ІІ. Однак тоді, зрозуміло, було не до офіційних переговорів з італійським керівництвом. Тож, як зазначають у президентській прес–службі, головним завданням цієї поїздки є поновлення практики регулярних зустрічей на вищому рівні, активізація практичних кроків в економічному та інвестиційному співробітництві.

Мабуть, надто трагічно розташувалися цієї осені зірки над головою Василя Салигіна — одного з найвпливовіших харківських «регіоналів». Кілька тижнів тому місцеві члени ПР не захотіли бачити його своїм лідером і обрали на посаду керівника обласної організації депутата Верховної Ради Дмитра Шенцева. Через деякий час таке ж безкомпромісне «ні» пану Салигіну висловили члени фракції Партії регіонів обласної ради. А позавчора більшість депутатського корпусу звільнила його ще й із посади голови обласної ради.

Сирітство — одна з болісних і, на жаль, невичерпних проблем у державі. Бо на зміну одним покинутим дітлахам, хоч як прикро, приходять інші. Утім в останні роки у цій сфері спостерігаємо позитивні тенденції. Якщо 2005 року в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу виховувалися 1313 дітей, то цього року їх 6200. У 2005–му за рік українці всиновили 1419 хлопчиків і дівчаток, 2008–го ця цифра наближається до 2000. Цілком можливо, що вже з першого січня наступного року показник всиновлення стане значно оптимістичнішим: Верховна Рада ухвалила закон про державну підтримку сімей, які всиновили дитину з числа дітей–сиріт або дітей, позбавлених батьківського піклування. Останні два тижні можна взагалі назвати реформаторськими в цій царині: окрім закону, маємо дві постанови Кабінету Міністрів, які мають регулювати порядок діяльності органів опіки й піклування і порядок усиновлення та нагляду за дотриманням прав усиновлених дітей.
Людмила Волинець, директор Державного департаменту з усиновлення та захисту прав дитини Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, називає ці події по–справжньому знаковими.

Учора вранці, перед відльотом до Італії, Президент Віктор Ющенко провів консультації щодо розпуску Верховної Ради. На восьму годину до секретаріату Президента з’явилися всі, кого Банкова напередодні скликала телеграфічно: Голова парламенту, двоє його заступників, лідери п’яти фракцій. Консультації тривали близько години. Президент пояснив співрозмовникам свою позицію і підтвердив намір розпустити Раду. Появу указу можна чекати будь–якої миті.