Якби король рок–н–ролу Елвіс Преслі був живий, то мав би нагоду неабияк потішитися: його донька, 40–річна Ліза Марія Преслі, знову стала мамою. Цього разу на світ з’явилися одразу двоє онуків легендарного Елвіса — продовживши традицію, яку останнім часом запровадили зірки шоу–бізнесу, Ліза Марія народила близнят. Пологи пройшли за допомогою кесаревого розтину. Як повідомила речниця щасливої мами, при народженні дівчатка важили 2,7 та 2,3 кілограма. Вони цілком здорові й почуваються добре.

— Татку, що таке «сізіфова праця»?

— Синку, про це ти дізнаєшся, коли почнеш голитися.

Розслабленість бабиного літа діє на всіх, крім українських дизайнерів — завтра стартує черговий український тиждень прет–а–порте, і хтось із дизайнерів уже встиг за келихом шампанського показати журналістам свою колекцію, а дехто немовби в лихоманці дошиває «верхи» і «низи». Попри загрозу економічної кризи і більш ніж реальну українську інфляцію, в семиденний графік UFW вишикувалися 48 дизайнерів, серед них — троє «традиційних» іноземців: Автанділ Цквітінідзе (Грузія), Світлана Тєгін (Росія) і Annette Gortz (Німеччина). До речі, сума дизайнерського внеску в казан UFW не змінилася з осені 2005 року і становить 10900 гривень.

10 жовтня в рамках Тижнів німецької культури в Україні у Центрі сучасного мистецтва при НаУКМА відбулася презентація міжнародного проекту «Безкрайня сфера/Endless Sphere». Свої інсталяції презентували бельгієць Девід Кларбаут, британець Серіт Уїн Еванс, українка Алевтина Кахідзе, німкеня Аліс’я Кваде, мексиканка Тереза Марголлес і американець українського походження Фрідріх Кіслер. «Ця виставка проводитиметься єдиний раз лише у Києві, й усі роботи створені спеціально для неї», — підкреслює значимість «Сфери» куратор виставки Томас Труммер.

До проведення наступного чемпіонату Європи з футболу лишаються лічені роки. Місяць тому господарями Євро–2012 — Україною й Польщею — було створено одинадцять робочих груп співпраці в різних сферах, тож підготовка до проведення чемпіонату закипіла з новою силою. Втім не стадіонами, аеропортами та готелями єдиними. Украй важливим завданням для організаторів масових заходів такого рангу є громадська безпека під час футбольних змагань. І лише запевнень міліцейського керівництва, мовляв, ми хоч зараз готові забезпечити порядок на матчі, замало. Тим паче що на пам’ять приходять свіжі приклади побиття фанатів тих чи інших вітчизняних клубів бійцями рідного «Беркута». Замало й відносної готовності бійців внутрішніх військ, яку вважають ледь не зразковою.
Під час нещодавнього знайомства автора з досвідом польської поліції в рамках міжнародного медіа–проекту «Партнерство задля демократії», що проходив у Вищій школі права й адміністрації Перемишль — Жешув, стало зрозумілим, чого саме не вистачає українським правоохоронцям, які несуть службу на стадіонах. Ідеться про три складові: адаптоване до європейських норм законодавство в площині масових заходів, злам «совкової» свідомості міліціонера — замість реакції кийком по факту правопорушення, робота на його запобігання, а звідси недалеко і до третього чинника — високої довіри суспільства до міліції, співробітники якої, у свою чергу, отримують гідну зарплатню. Коли ті ж фанати бачитимуть у людині в погонах не проблему і перешкоду, а помічника — конфліктних ситуацій у секторах уболівальників стане менше.

Кінологічна група Центру спеціальних операцій СБУ за дванадцять років свого існування жодного разу не демонструвала громадськості навички своїх чотирилапих вихованців. Отже, позавчора журналісти вперше побачили німецьких вівчарок спецпідрозділу «Альфа» в усій красі. Під час показових виступів одразу впадала в очі специфічна бойова спеціалізація хвостатих «альфівців». Собаки з СБУ, на відміну від своїх колег із прикордонних військ чи міліції, не шукають наркотиків, не в їхній компетенції «йти по сліду». Їхнє завдання — пошук вибухівки, затримання злочинця під вогневим прикриттям двоногих колег, а віднедавна — ще й штурм укриття терористів нарівні з людьми.

Із самого ранку під булавою Богдана Хмельницького на Софійській площі вишикували нових ліцеїстів Українського військового ліцею імені Івана Богуна. «Вам випала велика честь навчатися у ліцеї, який носить ім’я одного з найвидатніших українських полководців, легендарного козацького полковника Івана Богуна, — сказав присутній на цій події Президент України Віктор Ющенко. — Будьте ж гідними його слави, слави всіх українських вояків, які зі зброєю в руках боронили Вітчизну. Я вірю у вашу щасливу й звитяжну долю, бо ви склали клятву ліцеїста у святий день». У прекрасній акустиці площі, перед святою Софією та Богданом Хмельницьким, на свято Покрови, особливо гучно й урочисто звучало «Клянусь! Клянусь! Клянусь!» зовсім юних ще майбутніх офіцерів. Загалом церемонія виглядає гарним нововведенням у вже дещо «заїжджений» сценарій святкування Покрови. На нього також прийшли Прем’єр Юлія Тимошенко, яка ще напередодні не планувала відвідання заходу, а також секретар РНБО Раїса Богатирьова, міністр оборони Юрій Єхануров, Голова розпущеної ВР Арсеній Яценюк та інші...

Попри рішення Ради національної безпеки й оборони та відповідний указ Президента, що зобов’язували уряд до 17–ї години понеділка виділити з резервного фонду Держбюджету кошти на фінансування дострокових парламентських виборів, станом на вчора жодної копійки на рахунок Центрвиборчкому так і не надійшло. Учора Кабінет Міністрів зібрався на позачергове засідання, на порядку денному якого питання про фінансування виборів стояло третім. П’ятнадцятеро з 25 урядовців проголосували за те, щоб не тільки не виділяти кошти, а й звернутися до Президента з проханням скасувати указ про дострокові вибори — «з метою забезпечення підготовки та ухвалення Верховною Радою пакету законодавчих актів для запобігання впливу світової фінансової кризи на економіку України». Водночас Кабмін доручив Міністерству фінансів терміново підготувати зміни до бюджету 2008 року, які передбачали б виділення коштів на дострокові вибори, з тим, щоб ці зміни ухвалила Верховна Рада. Та виникає питання: чому ж депутати–БЮТівці, що «танцюють» під урядом, не зробили це минулого тижня, а блокували роботу ВР?

Була 13–та година. Із будівлі ЦВК вийшов голова комісії Володимир Шаповал. Його супроводжували двоє кремезних охоронців — можливо, саме тих, що йому виділили у зв’язку з останніми виборчими подіями. Шаповал побачив біля загорожі БЮТівця Олега Ляшка і приязно спитав: «Усе нормально?» «Нормально, якщо не враховувати, що мене кілька разів вдарили». «Вдарили? — перепитав Шаповал і спинився. — Хто вдарив?» «Гелетеївці, — відповів Ляшко. — Управління державної охорони». Шаповал заперечив: «Вони хороші хлопці». «Ага, хіба що коли зубами до клітки тримати», — прокоментував Ляшко. «А члени ЦВК хоч не били?» — пожартував Шаповал. «Ні, — відповів нардеп, — до вас претензій поки що немає».