«Побачите там кризу, не чіпайте. Вона моя!»

«Побачите там кризу, не чіпайте. Вона моя!»

Цілу Божу ніч із вівторка на середу у вікнах урядового будинку, які належать Міністерству фінансів, горіло яскраве жовте світло, надаючи сірому багатоповерховому монстрові якихось карнавальних ознак. Там, на верхніх поверхах, підлеглі Віктора Пинзеника, звитяжно перевиконуючи стахановські норми урядової праці, виконували своє непросте завдання — розробити антикризовий законопроект ще до того, як перші ранкові промені сонця впадуть на кабмінівське подвір’я. Прем’єр Юлія Тимошенко, яка тиждень тому з цифрами та показниками в руках заперечувала існування будь–яких кризових явищ в українській економіці, тепер рішуче розвернула свою точку зору на 180 градусів — і активно розпочала рятувати Україну від цілої купи проблем.
Чорні автомашини з урядового гаража учора м’яко повертали на вулицю Грушевського, коли на вулиці ще тільки починало сіріти: Юлія Володимирівна призначила традиційне засідання свого кабінету на шокуюче ранній для київських чиновників час — сама вона ввійшла до зали о 8.00.

«Наші» банки — за «їхні» гроші

Реформістська термінологія та навіть словосполучення «економічна криза», яке вперше злетіло з тендітних уст Прем’єра, пов’язують з початком її перемовин із Міжнародним валютним фондом про надання позики «Стенд–бай». Сама Юлія Тимошенко не особливо заперечує цей факт. «Ми отримали пакет пропозицій щодо виходу з кризи і зараз будемо його адаптовувати до України», — розповіла вона про своє перебування на саміті Європейської народної партії й уточнила: нині вона узгоджує цей пакет із МВФ, що погодився виділити під нього кредитну лінію. За різними заявами урядовців, наближених до Леді Ю, йдеться про суму від 4 до 16 мільярдів доларів. Сама Юлія Володимирівна обмовилася про 14 мільярдів.

«Дороговказ» для патріарха

«Дороговказ» для патріарха

22 жовтня 1995 року було проведено інтронізацію (введення на престол) Патріарха Філарета. Учора віруючі та священнослужителі Київського патріархату святкували 13–ту річницю цієї події. Жодних пишних заходів не передбачалося — зранку у Володимирському соборі Києва відбулася традиційна церковна служба за участі архієрея усіх єпархій УПЦ КП. А вже після полудня Патріарх приймав вітання від державних осіб.

«Очеретяні» батьки

Спершу мешканців села Шафранівка Шишацького району вжахнула смерть чотирирічного Михайлика: доки мати спала, хлопчик повісився у сусідній кімнаті. Як з’ясувалося, для 22–річної горе–неньки син уже давно був такою собі «валізою без ручки». Після народження вона навіть залишила його в притулку, мотивуючи такий крок браком коштів на утримання дитини. Коли синочкові виповнилося два роки, все ж «згадала» про нього і забрала додому. Але й тоді могла замкнути в хаті на весь день і десь завіятися...

Уповільнена помста калійного монстра

Уповільнена помста калійного монстра

Калушан зрозуміє не всяк. Привезіть іногородця влітку чи теплої днини бабиного літа на верх дамби хвостосховища №2 з площею водного дзеркала близько півсотні гектарів, і він, вгледівши озеро, розімліє: та це ж міні–Світязь. Та що там Світязь — сади Семіраміди! Ще в 1984 році на рівнинній північно–західній околиці Калуша — одного з найпотужніших в СРСР хімічних центрів — радянські інженери втнули велетенське чашоподібне вмістилище, опоясане 40–метрової висоти дамбою, для утилізації рідких відходів місцевого калійного заводу. Нині там покоїться майже десять мільйонів кубометрів розсолів, які в три тисячі разів перевищують допустиму концентрацію солей у воді. Аби було зрозуміліше, то в літровій банці зачерпнутого з «міні–Світязя» розчину після випаровування залишається 300 грамів солей. Не дай, Боже, «висяче озеро», насичене майже всіма елементами таблиці Менделєєва, через слабкі карстові місця «у тілі» дамби вихлюпнеться назовні (торік, за словами директора ДП «Калійний завод» ВАТ «Оріана» Ігоря Корчинського, до переливу залишалося лише 40 сантиметрів) — класичні солончаки порівняно з калуським довкіллям видаватимуться оазою. Та постраждає не тільки місцевий люд і його сусіди. «Мертва вода» руслом Дністра сягне Чорного моря.

Раз на чотири роки й «Динамо» виграє

Раз на чотири роки й «Динамо» виграє

Перед відльотом «Динамо» до Португалії головний тренер команди Юрій Сьомін сказав, що позитивним результатом вважатиме й нічию. Справді, навіть одне очко виглядало б дивом, надто ж враховуючи статистику протистоянь киян із суперниками з західного краю Європи.

Не в грошах справа. Чи саме в них?

Не в грошах справа. Чи саме в них?

Інформація про утилізацію великої кількості непридатних пестицидів поблизу Кіровограда сколихнула місто. Адже йдеться про звезення в область отрутохімікатів із Вінницької області. А саме там, у селі Джурин, — найбільший у Європі могильник пестицидів, куди свого часу звозили отрутохімікати з восьми областей України...
З’явилися чутки, що утилізувати дві тисячі тонн вінницьких пестицидів будуть на підприємстві ТОВ НВФ «Екоцентр», яке сьогодні переробляє мазутну суміш із Керченської протоки. База з переробки пестицидів цього підприємства — всього за кілька кілометрів від Кіровограда...

Тепер вона в коледжі

Тепер вона в коледжі

Одна з найуспішніших молодих топ–моделей світу, британська «лялечка» Лілі Коул вирішила взятися за розум. Причому в буквальному сенсі: 20–річна манекенниця стала студенткою кембриджського Кінгс коледжу. Власне, дівчина вступила до цього навчального закладу ще рік тому, але з огляду на зайнятість не змогла одразу розпочати навчання. Адже для того, щоб отримати диплом, навіть найбагатші й найуспішніші студенти в Англії повинні сумлінно вчитися, а не з’являтися у ВНЗ раз на рік «для галочки», як це прийнято в більшості наших зірок.

Знахідка з минулого

У 1940 році студентка Мері Джастіс загубила гаманець. І якщо спершу ще сподівалася, що хтось його знайде і поверне власниці, то зрештою втратила таку надію. Двадцять років тому Мері померла, навряд чи й пам’ятаючи про свою студентську втрату.

ПРИКОЛИ

Оскільки американська медицина не змогла впоратися з ожирінням нації, на допомогу прийшла американська економіка.