Страшилка про фінансову кризу та її наслідки не сходить із телеекранів та газетних шпальт. ЗМІ пророкують масові звільнення і армії голодних металургів та будівельників, оприлюднюють найрізноманітніші прогнози і масштаби безробіття — одна цифра страшніша за іншу. Серйозна загроза і справді існує — як довести народ до паніки та зубожіння, так і втратити покоління висококласних працівників важкої промисловості. Однак фахівці ринку праці впевнені: не тільки фінансова криза винна в наших проблемах, а й задавнені соціально–економічні проблеми. І сьогоднішні фінансові негаразди неминуче внесуть суттєві корективи у наше життя: непрофесіонали, вочевидь, опиняться «за бортом» (нехай думають про свою кваліфікацію і вчаться!), а справжні фахівці тим часом роботу напевно не втратять. Щоправда, зарплата в них навряд чи зросте.

«Кілька збройних конфліктів, пару зрадників на екрані...» Слова з вірша Юрія Андруховича самі собою напрошуються в заголовок після прес–конференції, яку вчора близько полудня влаштували депутати ВР із тимчасової слідчої комісії, що їздила до Південної Осетії та Росії, аби зібрати там докази «незаконного продажу української зброї до Грузії».

Останнім часом доктор історичних наук, професор Санкт–Петербурзького університету Тетяна Таїрова–Яковлєва приїздила в Україну два місяці поспіль — у вересні й жовтні. Обидва рази — для участі у міжнародних науково–практичних конференціях. Спочатку в тій, яка відбувалась у Полтаві з нагоди 350–річчя Гадяцької угоди про створення триєдиної держави у складі Великого Князівства Руського, тобто Гетьманщини–України, Королівства Польського і Великого Князівства Литовського. А потім — на столичний етап наукового форуму, присвяченого постаті видатного українського гетьмана Івана Мазепи.
Життєпис останнього став своєрідною візитівкою Тетяни Геннадіївни не лише в науковому світі. Своєю книгою «Мазепа», виданою минулого року московським видавництвом «Молодая гвардия» у серії «Жизнь замечательных людей», ця тендітна жінка з чарівною посмішкою зробила справжню «революцію» в російській історіографії. Бо ж адресоване масовому читачеві науково–популярне видання насправді важить більше, ніж численні наукові «многопуддя». Хоча б тому, що у підмурівок біографічного представлення Івана Мазепи російському читачеві кладе реальні факти, документи (частину з них узагалі використано вперше), а не псевдонаукові, власне, ідеологічні догмати трьохсотлітньої «витримки». Й саме завдяки цьому розвінчує практично всі головні «страшилки» та міфи про «знакового» гетьмана.
Водночас іще тільки небагатьом фахівцям–історикам відомо про те, що Тетяна Таїрова–Яковлєва набагато більше, ніж про самого Івана Мазепу, написала про добу Гетьманщини, власне, про той період нашої історії, який багато в чому визначав і, певно, таки продовжує визначати і українські перемоги, і українські поразки. Власне, вся її наукова діяльність присвячена дослідженню саме цієї тематики. Тож і розмова власкора «України молодої» з пані Тетяною у Полтаві почалася зі з’ясування першовитоків її зацікавленості нашою минувшиною.

У світі професіонального боксу українців поважають — успіхи наших спортсменів змушують із ними рахуватися. Донедавна в активі наших співвітчизників було шість титулів чемпіонів планети, наразі залишилося п’ять, але віриться, що це не межа. Одним із тих, хто впродовж тривалого часу прославляє Україну в ринзі, є броварчанин Сергій Дзинзирук. Завоювавши три роки тому звання найкращого у вазі до 69,9 кг за версією WBO, він і понині впевнено тримає свій пояс.
Після чергової перемоги — над амбітним колумбійцем Хоелем Хуліо — українець поспішив поділитися радістю з вітчизняними мас–медіа на прес–конференції в Києві. Атмосфера на зустрічі панувала приємна — чемпіон фотографувався (при цьому ставив «ріжки» знайомим журналістам), роздавав автографи і дозволяв усім бажаючим приміряти свій пояс. А потім поспілкувався тет–а–тет із кореспондентом «УМ».

20–річного Андрія Любку називають найперспективнішим поетом Закарпаття. Він каже, що це занадто слабо. Колись він читав вірші в гуртожитку, після чого його назвали найкращим поетом «общаги». Для Андрія ці два звання фактично рівні — слабкі. Адже плани на майбутнє в поета значно масштабніші, вони виходять далеко за межі Закарпаття.

У рецензії на його нову збірку «Тероризм» автора порівняно з давньогрецькими поетами, у яких все має бути красиво. У віршах Любки постає така собі неолюбов: на тлі сучасного життя з його постійними стресами, нанотехнологіями та шаленим ритмом нуртує таке ж сучасне кохання — на межі смерті чи нервового зриву, у стані стресу чи ранкової ніжності. Кохання в умовах тероризму.

Кожен дорослий українець бодай раз у житті чув слово «інсульт». Але опитування, проведене в Україні, засвідчило: лише один із десяти респондентів приблизно знав, що таке інсульт. При цьому мало хто здогадується, які фактори призводять до розвитку цієї важкої патології, яким чином можна захиститися від раптового «удару»... Як сам хворий, його родичі або друзі можуть розпізнати початок інсульту? Чи існує набір завдань (на кшталт «пройтися по прямій лінії») для визначення патологічного стану? Як людей «б’ють по голові» цигарки, горілка та жирна їжа? Про це й не тільки «УМ» розпитувала директора Всеукраїнської громадської асоціації «Українська асоціація боротьби з інсультом» Марину Гуляєву.

За що я люблю вільний ринок, так це за його готовність дати мені буквально за дві секунди все, чого тільки душа запрагне. Ось, наприклад, захотів чорні шкіряні штани — новозеландські корівки вже радо везуть свою шкуру через океан. Зажадав костюм, як не у всіх, — будь ласка: Цинь і Хуань, що родом із–під Шанхая, і не такий скроять. Але ж є й інші, не настільки примітивні бажання, у свідомих громадян незалежної України. Наприклад, одягає чоловік костюм і до сліз в очах воліє бачити на ньому орден. Або медаль. Або якусь відзнаку — аби на видне місце поставити, і всі від чорної заздрості аж кашляли.

Австралійська кінодіва Ніколь Кідман — зразок витонченості, вишуканості і жіночності. Недаремно американський журнал Glamour днями обрав її «Жінкою року». Однак Ніколь до всього — ще й чудова актриса. Тому, мабуть, не варто дивуватися, що саме 41річну «оскароносицю» продюсери нового фільму «Дівчина з Данії» обрали на дуже складну і драматичну роль... першого у світі транссексуала.

У Мюнхені вся поліція розшукує унікального злодія: безрукого чоловіка, який поцупив із магазину телевізор із діагоналлю 24 дюйми. Як саме виглядав крадій, здивовані працівники магазину побачили тільки тоді, коли переглянули відеозапис із камери спостереження.

Коаліцію Компартії, «Єдиного центру», Блоку Литвина і Партії регіонів пропонується розшифровувати як «КаПЄЦ, БЛін, ПРиїхали».