На п’яти поверхах Українського дому з 31 жовтня по 8 листопада вже втретє поспіль проходить наймасштабніший ярмарок сучасного мистецтва «Арт–Київ 2008». Галеристи та художники представляють роботи як за останній рік, так і з запахом нафталіну. Керівник проекту «Арт–Київ», директор Українського дому Наталя Заболотна, каже, що наступного року проведе два ярмарки — на одному буде класика, на другому — найсвіжіше сучасне мистецтво, створене за останній рік. «Тільки побоююся, що тоді робіт назбирається на одну велику залу. Зважаючи, що цього року є твори навіть із 90–х років, маємо 5 поверхів. Наш відвідувач звик до розмаху», — зазначає Заболотна.
Журнал «Art–Ukraine» підготував Топ–50 найвпливовіших персон у сучасному мистецтві. На першому місці Віктор Пінчук, на останньому — директорка «Арт–Києва». «Сьогодні Наталя Заболотна не перша, але й не остання. Просто вони з Пінчуком на різних кінцях Хрещатика», — вдало пожартував Олексій Титаренко. Куратор PinchukArtCentre Олександр Соловйов теж відзначений серед найвпливовіших: «Арт–ринок — це одна з умов успішності мистецтва. І рівень тут щораз вищий. Колекціонери вкладатимуть гроші у мистецтво навіть за економічної кризи, бо це безпрограшно. На ярмарку — в основному живопис. І він буде завжди. Колекціонер хоче бути унікальним, тому навіть фотографії купує не часто».

Біографічний сектор українського книжкового ринку розвивається останніми роками інтенсивно, але безладно. Лишається «оголеним» найбільш затребуваний читачем науково­популярний сеґмент біографістики. Масового пантеону біографій, що дорівнював би московській серії «Жизнь замечательных людей», у нас досі немає. Тому пошуки історії життя уподобаного історичного персонажа перетворюються для відвідувача книгарні на проблему. Спробуємо запитати: що почитати про Героя України Романа Шухевича?

«Я сподіваюся, після цієї перемоги в Україні нарешті збагнуть, що, крім чоловічого футболу, існує ще й жіночий, і наша національна збірна вперше за часи незалежності пробилася у фінал чемпіонату Європи», — сказав після позавчорашньої гри зі словенками тренер української національної команди Анатолій Куцев. Справді, досі таке не вдавалося навіть чоловікам (вони виходили «на світ», де суперники трохи легші). Сподіваємося, в уболівальників ще буде нагода поносити наших футболісток на руках, а наразі вони взяли на руки й підкинули чоловіка – наставника Куцева. Вечірнє небо Чернігова у ці хвилини розцвіло квітами феєрверків.

Днями заступник голови облдержадміністрації Надія Мякушко повідомила про новацію у шкільних закладах Полтавщини: вже з другої чверті тут з початком нового «робочого» тижня, себто по понеділках, лунатиме Гімн України. Йдеться, звісно, не про якусь самодіяльність, а про загальношкільні зібрання, з яких, власне, і стартує кожен наступний навчальний тиждень.

Як українські студенти вчать білети в останню ніч перед іспитом, так і українські парламентарії зазвичай лише в останній момент перед катастрофою спромагаються на мить забути про сварки, так–сяк об’єднати зусилля й ухвалити конче необхідне рішення. Два дні промучившись із законом, покликаним урятувати Україну від наслідків світової фінансової кризи, Верховна Рада дотягла до останнього «дедлайну». Міжнародний валютний фонд, який і без того погодився перенести розгляд питання про виділення Україні $16,5 млрд. кредиту «стенд–бай», дав нашій державі термін, до кінця якого мають бути вжиті стабілізаційні заходи, — 3 листопада. Верховна Рада, як відомо, по вихідних і понеділках не засідає. А саме їй належало ухвалити антикризовий закон.

В Арманда Ассанте, який прилітав у Київ зі США, щоб очолити журі «Молодості», були всі формальні ознаки успішної голлівудської зірки: дорогі костюми і модні сорочки, професійна «фотопосмішка», каліфорнійська засмага, гламурна канапа для актора стоїть на мініподіумі, тож коли ти береш інтерв’ю, необхідна дистанція зберігається. Утім актор, за плечима якого майже сотня кіноролей, своєю поведінкою в Києві довів, що голлівудські зірки цікавляться не лише шматтям, гонорарами і власною значимістю, а й студентами кінофакультетів, фільмами, політикою, культурою країни, куди ця зірка прилетіла. В Україні Арманд Ассанте був удруге — в 2005му він уже приїздив в Одесу на фестиваль «Джаз­карнавал». У січні він збирається повернутися в Україну, щоб знімати документальний фільм про історію єврейської сім’ї на нашій території, але поки тримає ідею і деталі нової роботи в таємниці.

«Останньою романтичною війною» назвали історики події, що відбулися на Галичині дев’яносто років тому. Ця війна закінчилася не на користь українців, але міф про неї виховував не одне покоління галичан. Про «Листопад» писали поети й прозаїки, ця подія впродовж багатьох десятиліть пробуджувала патріотичні почуття громадськості. На порозі — 90–та річниця «листопадового зриву» — події, яка дала в ХХ столітті одну із найяскравіших, хоч і локальних, перемог та одну із перших надій на Державність.

Знищення видатної пам’ятки давньоруського і барокового зодчества Успенського собору Києво–Печерської лаври 3 листопада 1941 р. оповите густою імлою таємниці й відвертого замовчування. Про обставини цієї трагедії й досі поширюються найхимерніші домисли й плітки. Спробуємо пролити світло на ці події на основі маловідомих або приховуваних раніше джерел — документів із кількох київських та московських архівів, спогадів сучасників й очевидців, матеріалів, надрукованих на шпальтах газет та періодичних видань, монографічних досліджень і художньо–публіцистичних робіт, присвячених історії Вітчизняної війни. Для зручності ці свідчення будуть викладені у формі тез і контртез.

Уперше за останні два тижні, коли долар стрімко зростав, «зеленого» вдалося спинити. Цього вдалося досягти завдяки «силовим» діям Національного банку України і комерційних банків. На позавчорашній вечірній нараді за участю Президента Віктора Ющенка Нацбанк та керівники комерцбанків домовилися про спільні дії з утримання курсу гривні на рівні не вище 6,3 гривні за долар. Про це повідомив журналістам член ради НБУ Василь Горбаль. «Вважаю, що завтра в «обмінниках» ми побачимо дуже оптимістичний курс, — цитує депутата–«регіонала» агенція «Інтерфакс–Україна». Уже вчора в тих обмінних пунктах, де в четвер долар приймали по 6,80 грн., стояла ціна 6,10 і навіть 5,9 гривні.

Коли начальник Департаменту Державної служби охорони при МВС цієї середи давав бліц–інтерв’ю «Україні молодій» з нагоди святкування 56–ї річниці служби, в центрі Києва, на вулиці Володимирській, грабували філію великого банку. Такого в столиці не траплялося вже давно — пік пограбувань київських банків був рік тому. Грабіжник із пістолетом виніс 80 тисяч гривень, його слід втратив собака — вочевидь, він тікав на авто зі спільником. З’ясувати, який саме банк пограбовано і хто його охороняв — бійці так званої «платної міліції» з ДСО чи приватні охоронці, «УМ» так і не вдалося — в міліцейському відомстві не хочуть завдавати шкоди репутації фінансових установ у період кризи. Тим більше в МВС прогнозують, що рівень злочинності внаслідок кризи лише зростатиме: на слизьку доріжку можуть ставати ті люди, які втратять роботу, або гроші у банках, що луснули.Тому наша розмова з генералом Грицаком стосувалася вічних турбот власників — грошей та безпеки їх збереження, а також нинішньої кризи, яка торкнулася і ДСО. «Ми не відрізняємося від інших суб’єктів господарювання, як і вони, ми підлягаємо загальній системі оподаткування, хоча і є неприбутковою організацією, тому в нас ті ж самі проблеми», — розповідає «УМ» Віталій Грицак і додає, що їхнім клієнтам варто готуватися до підвищення тарифів на послуги державної служби охорони.