Дев’яносто років тому, 3 листопада 1918–го, в руслі бурхливих подій національно–визвольної революції на західноукраїнських землях відбулося знамените народне віче в Чернівцях, у якому взяли участь майже десять тисяч осіб. Виходячи з права кожного народу на своє національне самовизначення, віче прийняло ухвалу: Чернівці, українські повіти Заставнівський, Кіцманський, Вашковецький та Вижницький повністю, Чернівецький та Сіретський — за винятком румунських громад, а також переважно українські громадяни Сторожинецького, Радівецького і Кимполунзького повітів творять окрему українську область. У цій області найвищою визнається влада Української національної Ради у Львові. Та основною була остання вимога, сформульована на самому вічі його учасниками: «Віче бажає прилучення австрійської частини української землі до України».

Два тижні тому заява голови Вінницької облдержадміністрації Олександра Домб­ровського про його «неможливість подальшого перебування на посаді» через конфлікт із секретаріатом Президента та через те, що керівник не погодився із оголошеною йому доганою, викликала резонанс не тільки в області. На підтримку Домбровського висловилася обласна рада, звернувшись до Президента з проханням скасувати указ про оголошення догани. Аналогічну позицію зайняла і колегія Мінрегіонбуду, за участь у роботі якої нібито і постраждав вінницький «губернатор».

Нове дослідження біологів США та Австралії виявилося невтішним для людей, які дотримуються м’ясної дієти. Спеціалісти з’ясували, що м’ясо червоного кольору робить наш організм більш уразливим до небезпечних бактерій — збудників кривавої діареї. Річ у тім, що червоне м’ясо та продукти з нього (свинина, яловичина, кров’яна ковбаса тощо) містить специфічну речовину — N–гліколілнейрамінову кислоту. Вона не синтезується в організмі людини, але може спокійно вбудовуватися в мембрани наших клітин — зокрема тих, що вистилають кишковик.

Поки українські борці з тютюнопалінням закликають державу підняти ціни на цигарки, суворіше карати торговців за продаж такої продукції неповнолітнім і, нарешті, втілити в життя норми бозна–коли ухваленого антитютюнового закону, американські дослідники міркують, як уберегти курців від неминучих захворювань легенів. Науковці вирішили: якщо відмовити людей від згубної звички ніяк не вдається, треба хоч би зменшити шкоду від вдихання неповторного хімічного «коктейлю». За інформацією «Медновин», авторитетна експертна комісія США визнала за необхідне рекомендувати тамтешнім курцям спеціальне щеплення проти пневмокока. А от українські спеціалісти вважають таке рішення недоцільним і навіть небезпечним.

На екрани Німеччини вийшов фільм режисера Макса Фербербека «Аноніма. Жінка в Берліні» (Anonyma. Eine Frau in Berlin). Це перша в Німеччині художня стрічка, в якій відверто говориться про драму десятків тисяч німецьких жінок, які наприкінці Другої світової війни були зґвалтовані солдатами Червоної армії. Раніше ніхто з німецьких кінематографістів не наважувався звернутися до теми, яка перебувала під морально–етичним табу. На екрани Європи та США ця стрічка виходить лише наприкінці року.

Останні три тури для одного з несподіваних лідерів, донецького «Мета­лур­га», мали стати лакмусовим папірцем. Команда болгарського наставника Ніколая Костова зустрічалася з основними конкурентами в боротьбі за «медальні» місця. І тест не пройшла. Якщо виїзд до «Дніпра» приніс донеччанам одне очко, то «Металіст» і «Ворскла» «метадонів» обіграли.

Муамар Каддафі — рідкісний гість. Не тільки у нас. Він скрізь рідкісний гість. Лівійський лідер, якого Захід десятиліттями звинувачував у підтримці терористів, а потім замирився з ним, бо у Каддафі є нафта, дуже багато нафти, і досі є «невиїзним». Лише минулоріч, перервавши тривале табу на виїзди на Захід, він зробив турне Європою, а нині подався на пострадянський простір: Москва, Мінськ, Київ.