Споруда посеред міста у вигляді величезної літаючої тарілки з самого початку її зведення користується підвищеним інтересом. Адже аналогів стадіону «Донбас–арена», який донеччани називають однією з найулюбленіших і найдорожчих «іграшок» президента ФК «Шахтар» Ріната Ахметова, немає ні в Україні, ні в країнах ближнього зарубіжжя. 50–тисячна спортарена, яку почали будувати в 2006 році, прийме перших відвідувачів уже влітку нинішнього року. А поки її в авральному порядку вимушені були відвідати пожежники та правоохоронці.

Наомі Кемпбелл більше не «хуліганка». Принаймні офіційно, бо характер скандальної супермоделі вже навряд чи зміниться. Але звинувачення в жорстокому поводженні з найманими працівниками з неї знято: днями суд закрив справу, порушену за позовом колишньої дімробітниці Наомі.

Майже 26 років — саме стільки знадобилося британцеві Грему Парку для того, щоб скласти... кубик Рубика. Коли днями 45–річ­ний чоловік нарешті спромігся це зробити, то від щастя розридався, як дитя. Як повідомляє газета «Дейлі телеграф», протягом багатьох років сердешний не міг спокійно спати, бо й уві сні намагався впоратися з головоломкою. За цей час Парк набув «професійні» хвороби кисті та спини й ледве не втратив дружину, яка через постійну зацикленість чоловіка на кубику кілька разів поривалася його покинути. Але, до її честі, таки цього не зробила.

Новий рік, холодно. На засніженій дорозі стоїть даішник. Бачить — джип мчить на скаженій швидкості. Даішник, потираючи руки, його зупиняє. Звідти виходять амбали з автоматами:
— Чого тобі?
— Та нічого, хлопці! Просто заколядувати хотів.

Хоч не надовго, лише від Різдва до Водохреща, та все ж центр етнокультурного життя України за доброю традицією останніх років переміщається на Прикарпаття. Тільки–но завершився міжнародний фестиваль «Різдво в Карпатах», як у суботу Івано–Франківськ заполонили два десятки вертепів із Волині, Донеччини, Львівщини, Чернігівщини, Херсонщини та інших областей. Барвисто, з регіональною неповторністю вбрані учасники фестивалю цілий день розгулювали центром міста й охоче фотографувалися з усіма бажаючими. Щоправда, не багато хто з численних глядачів, пританцьовуючи на морозі й аплодуючи гуртам колядників, які змінювали один одного на подіумі майдану Незалежності, спромігся вистояти від полудня до сьомої вечора, поки тривав парад вертепів.

Цей тиждень Верховна Ра­да працює в комітетах. Формально. Бо чимало депутатів роз’їхалися відпочивати. Зате щойно прийде лютий — парламент знову включиться в політичні розборки у пленарному режимі. Зокрема, щоб долати президентські вето.

Що й казати, враження неприємне. Однак, спостерігаючи за поведінкою деяких депутатів від «пропрезидентської» фракції НУНС останнім часом, розумієш, що не варто ні дивуватись, ні обурюватись, адже це — нормально. Це — нормальний «пацюкізм».

Прем’єр–міністр Росії Володимир Путін минулої п’ятниці в Дрездені отримав золотий «Саксонський орден вдячності» за заслуги в галузі німецько–російського культурного обміну. Рішення Саксонії відзначити найвищим орденом цієї землі саме Путіна, якого звинувачують у порушенні прав людини та норм демократії, Німеччина зустріла з подивом і гострими коментарями в пресі. Під час балу в Дрезденській опері «Семпера», вручаючи орден, прем’єр Саксонії Станіслав Тілліх заявив: «Тепер наші країни є справжніми партнерами. Ми завдячуємо цим свободі та демократії».