За 15 років після відкриття цієї технології у світі провели лише близько тридцяти таких операцій, і не кожна з них завершилася успішно. Але 60–річній харків’янці Вірі Ананко пощастило: її хірурги повернули з того світу фактично до повноцінного життя, що без застосування нових медичних досягнень зробити було б практично неможливо.

Читачі харківського опозиційного щотижневика «Главноє» можуть і не дочекатися свіжого випуску газети, оскільки видання залишилося без готових до друку матеріалів. Як повідомив виконуючий обов’язки головного редактора Володимир Чистілін, під час обшуку фінансових структур, що належать опальному Арсену Авакову, правоохоронці винесли з приміщення 14 комп’ютерів. Серед вилученого майна був і сервер редакції, на якому зберігається архів попередніх i публікації для наступних номерів. Учора представники газети намагалися повернути своє майно, але на час написання матеріалу проведені переговори не увінчалися успіхом.

Учора співробітники інтернет–видання та однойменної газети «Главноє» кілька годин поспіль мокли під проливним дощем, оскільки вдруге за останній рік у їхній редакції правоохоронці влаштували тотальний обшук. За словами журналістів, опівдні до них зайшов чоловік у штатському й наказав вийти на вулицю, пригрозивши вилученням системних блоків, якщо наважаться вимкнути комп’ютери.

Напередодні Дня міста, що традиційно відзначається 23 серпня, на харківському майдані Конституції відкриють новий пам’ятник Незалежності. Як «УМ» уже повідомляла, моральну застарілість першого монумента визнав навіть його автор, скульптор Олександр Рідний, тому минулого року в Харкові провели творчий конкурс на найкращий ескіз більш сучасного бачення образу вільної України.

Багатостраждальний «мовний» майдан Харкова пережив черговий напад. Цього разу замість комунальників і судових приставів на учасників безстрокової акції протесту буквально налетіли шестеро молодиків спортивної статури. За словами одного з активістів Дмитра Пилипця, «спортсмени» з’явилися одразу після того, як у саду Шевченка (останнє місце дислокації «майдану») вимкнули на ніч електричне світло. Посеред суцільної пітьми нападники понівечили агітаційні матеріали та прапори й прихопили з собою деякі речі.

Начальник слідчого управління МВС Василь Фаранник нарешті назвав ім’я головного підозрюваного у вбивстві редактора видання «Новий стиль» Василя Климентьєва. Це колишній міліціонер, співробітник харківського УБОЗу Андрій Козар, який два роки тому забрав журналіста з власного будинку і вивіз у невідомому напрямку іномаркою срібного кольору. Пан Фаранник припустив, що розправу над журналістом підозрюваний (на його рахунку, можливо, є ще два злочини) вчиняв не сам, але імена його помічників не назвав. Водночас пошуки зниклого редактора не увінчалися успіхом. Міліція також не озвучила імена замовників вбивства, але при цьому слідчі переконані, що Климентьєва більше немає серед живих і що причиною його знищення стала саме журналістська діяльність.

Доволі скандальне відео розмістили днями в інтернеті активісти громадської організації «Спільна справа». У знятому сюжеті добре видно східці, що ведуть на другий поверх будівлі, де розміщена нібито громадська приймальня народного депутата від Партії регіонів Олександра Фельдмана. Увесь цей простір, починаючи від вхідних дверей, вщент заповнений людьми, які зібралися, аби отримати тисячу гривень як матеріальну допомогу. У цьому, можливо, й не було б нічого «підозрілого», якби відомий харківський підприємець–політик не балотувався до парламенту по одному з мажоритарних округів міста.

Видатний поет і композитор провів у Харкові лише один офіційний концерт, але ця незабутня подія заслужила окремого монумента. Наступного року в Харкові йому, нарешті, встановлять пам’ятник. Принаймні минулого тижня члени журі з–поміж 15 робіт обрали найкращу, а чиновники мерії дали обіцянку втілити ідею переможців у бронзі до чергового дня народження поета.

Диво–капсула, створена вченими Харківського державного університету харчування і торгівлі, виявилася напрочуд універсальною. З її допомогою можна, наприклад, доставити пробіотики до кишечника, оминувши згубну дію шлункового соку. А заодно перетворити звичайну сосиску на повноцінний хот–дог, «інноваційно» сховавши у ній кетчуп, майонез i гірчицю. Майбутнє в харківського ноу–хау не менш фантастичне: якщо подальші університетські дослідження пройдуть успішно, то капсула, наповнена інсуліном, може звільнити невдовзі діабетиків від щоденних болючих ін’єкцій.

Новітні філософи все частіше порівнюють наш організм із застарілим файлом, в який не вписується нова програма еволюційного розвитку людства. Тіло ще потрібне, але не настільки, аби земляни носили його панцерною ракушкою на собі, як це робить беззахисний равлик. Ідеться не про фантастику, а про реальний кібернетично–комп’ютерний простір, до якого перемістилася значна частина людства вже сьогодні. І оскільки у тому віртуальному і вщент заселеному світі ми існуємо не тілом, а розумом, наша психіка з кожним роком стає все більш самостійною. Що її чекає у майбутньому? На це запитання знає відповідь голова Міжнародного філософсько–космологічного товариства, доктор філософських наук, професор Олег Базалук.