Рішення про будівництво атомної електростанції президент Білорусі Олександр Лукашенко оголосив ще на початку минулого року. Майже рік спеціальна комісія обирала майданчик для АЕС. Зрештою, було вирішено побудувати станцію в Островецькому районі Гродненщини, за 40 км від найбільшого білоруського озера Нароч і за якихось два десятки кілометрів від кордону з Литвою. А нещодавно обрали й генпідрядника — реактор для першої білоруської АЕС поставить російська компанія «Атомстройекспорт».

Від минулого вівторка грецькі фермери тримають акцію протесту проти цінової політики уряду. Вони заблокували переходи на кордонах із Болгарією та Туреччиною, зробивши заручниками ситуації тисячі водіїв–далекобійників, зокрема й українських, та перекрили тракторами ключові дорожні розв’язки всередині країни. Біля кордону з Болгарією утворилася колона вантажівок довжиною 20 кілометрів. Голодним водіям, які ночують у машинах уже 10 діб, надає медичну допомогу та забезпечує харчами і водою болгарський Червоний Хрест.

Скандал із сержантом російської армії Олександром Глуховим, який проходив службу в Південній Осетії, а днями втік до Грузії, де попросив політичного притулку, набирає обертів. Тбілісі заявляє, що Глухов утік із війська через конфлікт із командувачем військової частини в Ахалгорі і нестерпні умови служби. Москва ж стверджує, що юнака викрали грузини. МЗС Грузії у спеціальній заяві наполягає: дезертира ніхто Росії не видасть. А міністр закордонних справ Григол Вашадзе, як передає агенція «Новості–Грузія», застеріг: «Ми добре розуміємо, що йому загрожує, якщо передамо військового російській стороні».

Клуб «Оздоровлення з усмішкою», який не так давно відкрився в Черкасах, об’єднує прихильників водної зарядки. Колишні пацієнти вирішили поставити себе на ноги власними силами — за допомогою «плавзасобів», самотужки скомпонованих із пластикових пляшок, пінопласту та мотузок. І тричі на тиждень — у понеділок, середу та п’ятницю — ці люди поспішають у басейн по вулиці Чехова. Саме там відомий на Черкащині ентузіаст водних процедур, 62–річний Олександр Толбатов, проводить заняття за власною методикою.

У селі Хлистунівці Го­родищенського району Черкаської області з’явився перший на всю округу сухий басейн. Облаштували його в навчально–виховному комплексі цього населеного пункту завдяки субвенції тамтешньої сільської ради. Ідея облаштувати в селі таку незвичайну річ з’явилася невипадково — торік у Хлистунівці було найбільше дітей порівняно з іншими селами району, які через проблеми зі здоров’ям змушені були навчатися вдома.

З–поміж провінційних міст Бердянськ одним із перших в Україні задіяв муніципальну міліцію як альтернативу правоохоронцям міськвідділу внутрішніх справ. Попервах фінансування «муніципалів» не було вельми обтяжливим для місцевої казни — доки під «дудку» світової кризи фінанси не заспівали романси і в Бердянську. Як зауважив перший заступник міського голови Петро Гончарук, на 2009 рік загін муніципальної міліції попросив майже півтора мільйона гривень — більш як у міському бюджеті передбачать коштів на розвиток фізичної культури і спорту та проведення загальноміських культмасових заходів. «А нам же необхідно заощаджувати на всьому, позаяк казна «схудне» на п’ять–шість відсотків», — акцентував пан Гончарук. Відтак «муніципалам» виділять лише половину заявлених на рік коштів, і в кожному мікрорайоні відтепер чергуватиме по одному міліціонеру «місцевого розливу».

Для студентів вінницьких «вишів» Тетянин день дав старт незвичному конкурсу. Під егідою відділу у справах сім’ї та молоді міськвиконкому в місті оголошено конкурс на кращу шпаргалку. А оскільки початок його збігся із закінченням зимових екзаменаційних сесій, то героям дня є що запропонувати на розгляд журі. До участі в ньому запрошено не лише студентів, які, власне, і є творцями цілої шпаргалкової субкультури впродовж не одного покоління, а й викладачів, у яких після іспитів деколи збирається непогана колекція зразків. На розгляд приймають не лише самі «шпори» (так любовно називають їх творці. — Авт.), а й цікаві розповіді про методи списування на контрольних роботах, заліках та іспитах.

Ідею його створення освітяни міста виношували цілих десять років, ще три роки було витрачено, аби втілити задумане в життя. У музеї зібрано кількасот експонатів, які відображають розвиток освіти Рівного. Тут і написи на бересті — не вистачало паперу, і гусяче перо — а де було знайти металеве? А ще — підручники позаминулого століття, старенька шкільна парта і навіть саморобна шматяна лялька, яку маленькі першачки часто–густо клали в сумку замість книжок.

Луганськ, безперечно, є найбільш культурним містом України, якщо не всієї Європи. Це, звичайно, за кількістю інститутів культури на душу населення. Або на один квадратний кілометр площі — байдуже. Приміром, у Луганську працює відразу два «культурні» вищі навчальні заклади, причому обидві будівлі стоять на одній площі з промовистою назвою — Красна.