У зв’язку з підвищеним попитом на американську валюту Нацбанк на численні прохання трудящих вирішив друкувати долари США.

Відновлена гетьманська столиця Батурин має значення не лише історичне та державницьке, а й виховне. Він здатен формувати в молодих людей патріотизм, відчуття національної гідності, готовності захищати Вітчизну. Саме з метою культивування цих цінностей, а також поваги до військової служби і свідомого прагнення до оволодіння професією офіцера Президент України Віктор Ющенко підписав указ про створення у славетному Батурині, резиденції п’яти гетьманів, військового ліцею. За ініціативою Віктора Ющенка, у цьому ліцеї виховуватимуть юнацтво, і насамперед дітей–сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, дітей із багатодітних сімей, дітей військовослужбовців, дітей учасників бойових дій та учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Готель «Україна», зведений ще до Жовтневої революції відомим українським меценатом Володимиром Хрінниковим, віднедавна є для Дніпропетровська візитною карткою. До того ж він єдиний на весь обласний центр має статус п’ятизіркового. Футбольні команди, що суперничали з місцевим «Дніпром» у матчах єврокубків, неодмінно зупинялися саме тут.

Як свідчать історичні джерела, Алустон (з грецької перекладається як протяг) звели за наказом візантійського імператора Юстиніана І у середині VІ століття. Далі цим опорним пунктом на південному березі Криму заправляли генуезці. Про давнє минуле Алустона, від якого, власне, й пішла назва сьогоднішньої Алушти, нагадує лише одна оборонна башта генуезького періоду та залишки мурів. Зусібіч руїни фортеці потроху обліплює приватний сектор міста, в деяких місцях навіть залізаючи нужниками і всілякими самовільними, як у нас нерідко водиться, добудовами на територію охоронної зони. Схоже, простолюду просто начхати на те, що ще майже півгектара її території до кінця не обстежено археологами, а отже, може становити історико–культурне надбання країни.

Боротьбу за єдину путівку на Олімпійські ігри–2010 у Ризі збірна України почала з перемоги над італійцями. Непоступлива апеннінська команда на чолі з канадським тренером Ріком Корнаккія добре знайома нашим хокеїстам. У запеклій дуелі на чемпіонаті світу 2006 року у тій же столиці Латвії наші здолали «Скуадру адзурру» з рахунком 4:2. Той матч запам’ятався кількома бійками й загалом 94 хвилинами штрафу. Утім за рік на етапі Кубка виклику у Франції італійці взяли переконливий реванш — 5:1. Позавчорашнє ж протистояння довело, що відтоді зміни на краще відбулися в нашій команді. Принаймні рахунок на табло підтвердив, що хокейна Україна сильніша за Італію. Підопічні Олександра Сеуканда зроби­ли значно більше кидків по воротах суперника (36 проти 24) і мали перевагу впродовж усього матчу. Кілька разів «синьо–жовті» не реалізували чудові гольові можливості, зокрема Андрій Срюбко влучив у стійку воріт.

Уже другу перемогу на турнірі серії ATP у хорватській столиці здобув 23–річний киянин Сергій Стаховський. Нагадаємо: минулого року саме на цих хардових кортах він став переможцем змагання з призовим фондом у 370 тисяч євро (цього року кошторис становить 450 тисяч).

Головною спортивною подією цього тижня є, без сумніву, олімпійський кваліфікаційний турнір із хокею в Ризі. Чи то щось ну дуже велике здохло в лісі, чи зорі на небі стали в якійсь немислимій позі, але українське телебачення наважилося показати всі три матчі нашої збірної, до того ж півтора з них — у прямому ефірі. Проте вже перший із цих двобоїв подарував шанувальникам найшвидшої у світі гри купу негативних емоцій. І справа не в діях наших хокеїстів на майданчику — вони якраз завдання виконали, обігравши Італію. Справа в телевізорі. В анонсований час початку трансляції (15.00) глядачі Першого національного могли стежити за... засіданням Верховної Ради. Там саме вирішували важливе для когось питання — чи висловлювати недовіру Прем’єр–міністру.

Польща відзначає 20–ту річницю початку декомунізації країни, початок якій поклали засідання так званого «Круглого столу» між тодішньою комуністичною владою та опозицією в особі профспілки «Солідарність» за посередництва Католицької церкви. Засідання «Круглого столу» розпочалися 6 лютого 1989 року. В них загалом брали участь 452 особи. До слова, саме цей стіл, справді круглий, Польща пропонувала «позичити» Україні у грудні 2004 року, коли почалися переговори між владою Кучми та лідерами Помаранчевої революції.