Світовий біатлонний форум, що фінішував у неділю в Пхенхчані, залишив двозначні відчуття. З одного боку, українські «стріляючі лижники» не здобули жодної медалі, а окремі гонки взагалі були провальними. Натомість більш–менш вдалі виступи в певних дисциплінах допомогли декому з наших спортсменів покращити своє становище у заліку Кубка світу та набрати бали до Кубка націй. Та скільки б разів вони не фінішували у першій десятці, для звичайного вболівальника значно милішою стала б навіть одна–єдина «бронза». Тим паче шанси на здобуття такої бажаної нагороди були.

На відміну від Південної Кореї, де позавчора відмучилися біатлоністи, на трасах Чехії снігу нині вистачає. Більше того — в місті Ліберець на півночі країни, де з минулого четверга триває чемпіонат світу з лижних видів спорту, снігопад тривав і у вихідні. З одного боку, це додавало спортсменам складнощів, з другого — привносило додатковий антураж і навіть казковість у перебіг подій.

Схоже, що Українська баскетбольна ліга має всі шанси перемогти в протистоянні з Національною федерацією, як недавно Спілка Європейських ліг (УЛЄБ) здолала офіційну ФІБА–Єв­ропа. Принаймні вже зараз видно, що УБЛ намагається максимально наблизитися до глядачів, тоді як чемпіонат України від ФБУ тримається на нестабільних фінансових потоках кількох клубів.

Попри те, що на чемпіонаті України відбувався відбір до складу збірної на першість Європи, судді не зафіксували у залі Української академії банківської справи видатних досягнень. «Основа» нашої команди відпочивала після олімпійського року — дехто взагалі не вийшов на доріжки, а ті, хто змагалися, піку форми не досягли. Поки що не додає оптимізму й молодь.

Річний бюджет мільйонного міста — понад два мільярди гривень — має намір вкласти стратегічний інвестор у реконструкцію міжнародного аеропорту «Одеса», щоб у дні фінальних матчів Євро–2012 повітряні ворота «морської столиці» України змогли щогодини забезпечувати не менше чотирьох–п’яти безпечних злетів–посадок важких аеробусів з уболівальниками, комфортну їх реєстрацію і проходження інших регламентних процедур.

Дошкільного закладу в селі Вишняківка Кіровоградського району не було, відколи розпався колгосп, і садочок не стало кому утримувати. За кілька років від облаштованого приміщення залишилися тільки стіни. Але діти в селі таки є, тому вирішили спільними зусиллями подбати про новий. Бо старе приміщення було завеликим, а його ремонт (фактично відбудову. — Авт.) не потягнув би жоден сільський бюджет.

Про необхідність запровадження Державного земельного кадастру говорять останні років п’ятнадцять: без нього просто не можна легально продавати сільгоспземлі. Адже ні продавець, ні покупець не знатимуть, що вони насправді купують чи продають. Проте цьогоріч ситуація може змінитись, — запевняють у Держкомземі. Мовляв, і закон відповідний уже подали на розгляд Верховної Ради, та й за рік всю інформацію про земельні ділянки та їхніх власників мають звести в одну базу даних.

Упродовж останніх десяти років виробникам м’яса та молока держава компенсувала податок на додану вартість (18% закупівельної ціни. — Авт.). Це була, по суті, форма підтримки вітчизняного переробного комплексу. Але з 1 січня нинішнього року пільгу скасували: відповідно до вимог СОТ.