Уже втретє з початку місяця інформаційні стрічки ЗМІ повідомляють про інциденти за участю ведучої Першого Національного каналу Наталії Розинської, якій останнім часом приписують приятельські стосунки з майором Миколою Мельниченком (це він записував розмови у кабінеті Президента Леоніда Кучми). Якщо перші інциденти — це дорожньо–транспортні пригоди без аварій і жертв, то в середу ввечері Розинську побили двоє чоловіків у під’їзді будинку, де вона проживає. Жінку в синцях, iз раною лівої брови «швидка» госпіталізувала у лікарню №17, де Наталії діагностували закриту черепно–мозкову травму, струс мозку, забій нирок. За цим фактом слідчий відділу Голосіївського РУВС порушив справу за частиною 2 статті 296 Кримiнального кодексу «Хуліганство».

Не тільки в Україні відомі люди не хочуть потрапляти на сторінки газет і журналів, якщо з ними не узгодили текст чи світлину. Щоправда, за кордоном зі ЗМІ «воюють» переважно зірки шоу–бізнесу та світської хроніки, тоді як у нас невдоволення висловлюють чиновники і можновладці, які живуть на кошти платників податків і просто зобов’язані звітувати про свої статки перед суспільством. Без сумніву, саме в їхніх інтересах Конституційний Суд нещодавно ухвалив рішення, згідно з яким використання та поширення конфіденційної інформації (даних про національність, освіту, матеріальний стан тощо) про особу без її згоди є втручанням у її особисте та сімейне життя, тому допускається винятково в інтересах національної безпеки. Втім Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі держави — члени Ради Європи, вважає інакше: засоби масової інформації можуть повідомляти про відомих людей і публікувати фото без їхнього дозволу, якщо мета публікації — інформування громадян, а не розвага. Такий висновок страсбурзькі судді зробили після розгляду скарги принцеси Монако Кароліни.

Минулого тижня став публічним конфлікт у газеті «Сєгодня» — видання, що належить до медіа–імперії Ріната Ахметова й підтримує Президента Януковича. Представники редакції оголосили передстрайковий стан через незгоду з політикою генерального директора видавничого холдингу «Сєгодня Мультимедіа» Олени Громницької — тієї самої, яка була прес–секретарем Президента Леоніда Кучми. В оприлюдненій заяві колективу газети йдеться, що Громницька «веде лінію на згортання (...) прозорих і цивілізованих правил гри... Звичайною практикою стали зняття за прямою вказівкою Громницької матеріалів iз нашого сайту щодо різних діячів (зокрема, мера Одеси Олексія Костусєва, радника президента Ганни Герман), тиск на головного редактора газети «Сєгодня» з метою запобігти появі «незручних» публікацій щодо окремих політиків і бізнесменів» тощо.

Ще на початку листопада з’явилася сенсаційна інформація про те, що в Україну приїде Ларрі Кінг — знаменитий американський журналіст, який 25 років на каналі Сi–Ен–Ен вів авторське шоу. У Києвi вiн планував узяти інтерв’ю у Прем’єр–міністра Миколи Азарова. Про це стало відомо після того, як 78–річний телеведучий, який закрив своє шоу Larry King. Live ще минулого року, у жовтні взяв інтерв’ю у помічника президента Росії Аркадія Дворковича, головного редактора радіостанції «Ехо Москви» Олексія Венедиктова та президента фонду зі створення інноваційного центру «Смолково» Віктора Вексельберга.

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розподілила місця в ефірній «цифрі». Зовсім скоро мають стати доступними для всіх глядачів канали медіа–групи Віктора Пінчука (ICTV, СТБ, Новий, М1), «5–й канал» Петра Порошенка, ахметівські «Україна» та два нові кіноканали, «Інтер» з усіма своїми «братами» меншими (усього 8), який пов’язують iз Валерієм Хорошковським. Із телеактивів Ігоря Коломойського «цифрові» ліцензії отримують «1+1» та ТЕТ. Буде, зрозуміло, і Перший Національний. А ще — старожил «Тоніс», який нібито купив син нинішнього гаранта, «Хокей» Бориса Колесникова, нацбанківський  «Банк–ТБ». Також своє місце в цифровому ефірі отримали нові «Погода», Star TV, «Ескулап» та «Вінтаж ТБ».

У найближчому майбутньому в Україні має з’явитися «Перший інформаційний кавказький» телеканал. Цей мовник створювався на базі Громадського грузинського телебачення і спочатку був просто «Першим грузинським». Під таким брендом на батьківщині в ефірі він проіснував недовго — лише рік, із січня 2010 по січень 2011–го. Коли картинка «Першого грузинського» зникла, телевізійники заявили, що відключення відбулося під тиском Росії.

Українські телеканали продовжують активно працевлаштовувати росіян. Ведучі політичних ток–шоу Савік Шустер та Євген Кисельов — це лише видимий фасад. Поза телеекраном помітно активізував консультаційну роботу на проросійському «Інтері» політтехнолог Ігор Шувалов, до порад якого дослуховуються не лише голова СБУ Ігор Хорошковський, фактичний власник цієї медіа–групи, а й Сергій Льовочкін — голова президентської адміністрації Віктора Януковича. На СТБ інформаційно–аналітичний департамент нещодавно очолив Михайло Єрмолаєв, який працював на російському каналі Рен–ТВ спочатку головним редактором, потім заступником головного редактора служби інформації.

Теоріями об’єктивного репортажу та соціальної відповідальності у засобах масової інформації прославилися американці. У Радянському Союзі активно культивувалася своя теорія і практика: ЗМІ — агітатор (за світле майбутнє), пропагандист (небачених «звершень» можновладців) та організатор (безпощадної боротьби з інакомислячими). І ці марксистсько–ленінські принципи роботи провладних газет за роки після розвалу СРСР не канули в Лету в Україні. Яскравий приклад «агітки» — видання Луганської обласної ради «Ізвєстія Луганщіни».

Напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначають 3 травня, Національна спілка журналістів України оприлюднила черговий список тих, хто особливо негативно відзначився у ставленні до прав журналістів на об’єктивне і неупереджене інформування суспільства.

Дводенне велелюдне вшанування пам’яті героїв Холодного Яру на Кіровоградщині та Черкащині зацікавило не багатьох телевізійників. Лише телеканали «24», ТВІ, а також «5–й канал» показали короткі відеосюжети про історичну реконструкцію подій, панахиду і закладення музею в селі Мельники Черкаської області. Для державного Першого Національного, який фінансується за рахунок наших податків, цікавішими видаються новини про колекції молодих дизайнерів у Колумбії та рятування блакитного кита у Шрі–Ланці. На сайті каналу «1+1» ТСН.ua у рубриці «День в історії» про 17 квітня читаємо: «У цей день запровадили податок на носіння бороди, прийняли рекордну кількість іммігрантів, створили гелікоптер–амфібію, випустили Ford Mustang, «У світі тварин» і ще й відкрили Палац «Україна». Істинно — «інформація розваг». Суспільно важливу інформацію — за усними побажаннями можновладців чи з причини запопадливого «прогинання» — телемовники, за незначним винятком, ігнорують.