— Ой, ну яка сволота ці мужики — жодної спідниці не пропускають!
— Не скажи, мій чоловік не такий! Буде поруч із голою жінкою лежати — і не торкнеться.
— Та ну, до чого ці казки!..
— Та я по собі знаю!

У середині другого місяця весни традиційно закінчується регулярний сезон у баскетбольній лізі, яку вважають найсильнішою у світі. Упродовж півроку 30 команд північноамериканської НБА ледь не кожного дня тішили спортивних гурманів своєю майстерністю. Днями вони почали визначати абсолютного переможця — вже за підсумками раунду «плей–оф».

На початку XIX століття його було проголошено найвеличнішим поетом усіх часів. А перше посмертне видання його п’єс (так зване «Велике фоліо») називають навіть «Другою Біблією» людства. І сьогодні Шекспір — найбільша гордість британців, воістину — «їхнє все».
Його вигаданий, барвистий і гомінкий, привабливо непевний та мінливий світ прикрасив для багатьох шанувальників набридлі реалії, шарпанину та непередбачуваність остогидлого оточення. Всеохопна душа драматурга переплавила власні надії та страждання у пристрасті своїх безсмертних героїв... А скільки пережитого та відчутого автором — Великим Бардом Британії — втілилось у прозорість і млосний фльор сонетів! І наскільки неприборкувана зухвалість і гординя, виплеснуті його душею, надихнули його кинути людству виклик: «Я, найвеличніший із поетів, відрікаюсь від своєї великої слави... Мені вистачить того, що ви повторюєте мої рядки, мої думки, не відаючи, хто дав їх вам...». Саме це і стало найбільшою інтригою його персони: а хто ж він насправді? Марк Твен навіть назвав Шекспіра найвеличнішим із людей, які ніколи не існували на світі.

Взагалі–то фестиваль має англомовну назву goEast, що значит «йти на Схід». Одначе виходить так, що це ми приїхали до Вісбадена, славного курортного міста, в якому живуть переважно заможні люди. А ще тут особлива енергетика змагань. Всесвітньо відоме казино — саме тут колись Федір Достоєвський програв мало не все. Потому вже написав роман «Гравець». От як треба ставитись до програшів — обертати їх на творчі перемоги.

Звістка, що в селі Беєвому Липо­водолинського району в страсну п’ятницю церкву захопили сектанти, пролунала гучно. Місцеві представники Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП) звинуватили у захопленні Українську православну церкву Київського патріархату (УПЦ КП), а заразом — і владу. Були й трепетні подробиці: голова агрофірми зачинився у храмі й не давав проводити богослужіння. А на порталі «Єдіного отєчєства» повідомили навіть, що храм «безбожники» осквернили не лише власною присутністю, а й «продуктами життєдіяльності».

Метушливою видалася Ве­ликодня ніч у райцентрі Городня Чернігівської області. Після опівночі, коли віруючі мешканці містечка стояли у церкві, наряд місцевої міліції патрулював вулиці. На міському стадіоні правоохоронці помітили двох підозрілих невідомих. Вони, криючись, несли металевий сейф. Коли міліціонери підійшли до «несунів», щоб дізнатись, звідки і куди вони тягнуть важку ношу та ще й у святковий вечір, хлопці несподівано вчинили відчайдушний опір, накинувшись на правоохоронців. Один із кулаками, а інший звідкись дістав металевий прут. Зав’язалась бійка. Міліціонерам довелося викликати підмогу і добряче постаратись, щоб приборкати супротивників.

На Буковині вшанували пам’ять колишнього мера міста, тоді примара, Траяна Поповича (1892—1946), який давно вже став героїчною особистістю в Румунії та Ізраїлі. За роки свого правління в місті у період румунської окупації в 1941—42 роках він здійснив справжній подвиг, врятувавши від загибелі 20 тисяч євреїв, яких мали депортувати до Трансністрії. Траян Попович народився у селі Рушій Мєністіоарей Сучавського повіту. У 1908 році він незаконно перетнув австро–румунський кордон. Коли почалась Перша світова війна, пішов до румунської армії, де й прослужив до кінця війни. За освітою Траян Попович був адвокатом.

На північному сході Шрі–Ланки урядові війська фактично закінчують операцію з ліквідації загонів «тамільських тигрів» — місцевих сепаратистів, які прагнули відірвати цю населену переважно тамілами частину острова від решти острівної країни, де проживає сінгалезьке населення. «Добивання тигрів» супроводжується взаємними звинуваченнями у здійсненні актів геноциду щодо мирного населення. Речник збройної організації «Тигри звільнення Таміл Ілама» звинуватив владу Шрі–Лінки в бомбардуваннях цивільних об’єктів, під час яких загинула щонайменше тисяча осіб.

21 квітня Рим — Вічне Місто — відсвяткував 2762–ту річницю з дня заснування. Згідно з легендою, 21 квітня 753 року до нашої ери Ромул визначив межі міста між сімома його пагорбами.