Лейбл «Наш формат» видав другий альбом молодої етно–хіп–хоп–формації із Запоріжжя «Крапка». Альбом має назву «Хрестики й нулі».

На відміну від дебютного релізу «Живий», що був ніби концертною версією виступів групи, заснованої 2009 року, новий, справді ретельно записаний на гарній студії альбом за всіма показниками стоїть на порядок вище від першої спроби заявити про свою творчість світові. Передусім його вирізняє неудавана відкритість усім явним і неявним викликам нашої такої суперечливої доби, чітка продуманість месиджів, концептуальність і, головне, вишуканий смак. Велику роль відіграла і якість запису, драматургія вибудови треків. Як результат — вималювався головний посил авторів диску.

Отже, саме новий альбом і став приводом для нашої зустрічі з Тарасом Білкою — фронтменом і головним генератором ідей нетривіальної групи «Крапка».

Інтрига полягала в тому, чи скаже президент МОК Жак Рогге, для якого ця Олімпіада була останньою, що Ігри–2012 стали найкращими в історії. Не сказав. Просто похвалив.

Так, організація лондонських Ігор не підкачала, й емоції та технології були на висоті, але ж скільки трапилося скандалів із суддівством! Та й порожні місця на аренах змагань виявилися прикрою несподіванкою.

Поїздка глави уряду до Запоріжжя наприкінці минулого тижня чимось нагадувала популярне шоу «Що? Де? Коли?». У сенсі утаємничності програми відвідин міста, індустрія якого завше була для олігархів «яблуком розбрату»: незвично мовчазною була прес–служба, нуль інформації на офіційному сайті обласної держадміністрації, чого вже давно не траплялося. Журналісти були певні, що пан Азаров летить, зокрема, і задля того, аби «звірити годинники» (вибори!) з новим керівництвом ПАТ «Запоріжсталь», процес «переприхватизації» якого завершився 30 липня. На чию користь? Питання риторичне: «донецькі» при владі — їм, ясна річ, і дістався такий ласий шматок, як гігант металургії: 50–відсотковий пакет акцій ПАТ «Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» у бізнес–групи «Індустріал» викупила компанія Metinvest B.V., яка є материнською компанією міжнародної вертикально інтегрованої гірничо–металургійної групи «Метінвест». З огляду на те, що на попередньому етапі (у липні 2011–року) компанія вже придбала 49,032 вдсотка (ще один відсоток акцій тоді викупила група зацікавлених інвесторів), то наразі Меtinvtst В.V., реалізувавши на другому етапі свій опціон на викуп, де–факто і де–юре став монопольним власником комбінату.

Звертаємося до вас, висловлюючи думку тієї частини української громадськості, яка послідовно відстоює право українців – платників податків – отримувати послуги державною мовою: дивитися ТБ й кіно, читати друковану пресу й книжки, спілкуватися з державними чиновниками та ін.

Черговим обурливим проявом дискримінації україномовної спільноти, яка, згідно з усіма переписами й опитуваннями, становить в Україні більшість, стали телевізійні трансляції з лондонської Олімпіади.
Ми вважаємо порушенням своїх громадянських прав той факт, що в ефірі Першого Національного в коментарях із ХХХ літніх Олімпійських ігор українська – державна – мова перебуває на других ролях, тоді як російська – переважає.
Такий дисбаланс ще можна було якось пояснити в ситуації з висвітленням на телебаченні чемпіонату Європи з футболу 2012 року, який віддали на відкуп комерційним каналам. Але у випадку з головною спортивною подією чотириріччя, Олімпіадою, крити нічим: її висвітлює ДЕРЖАВНИЙ канал, який функціонує на гроші платників податків і має як ніхто інший дотримуватися Конституції та мовного законодавства.

День флоту, який відзначили минулої неділі, цього року пройшов «на одному диханні», як висловився голова Севастопольської міськдержадміністрації Володимир Яцуба. На його думку, все завдяки тому, що Військово­Морські сили України вперше за шість років відзначали його спільно з російським Чорноморським флотом. До слова, дійство стало дебютним для нашого командувача віце­адмірала Юрія Ільїна, якого призначили на посаду буквально за два дні до цього.

На Черкащині, у центрі Чигирина, неподалік будівлі Національного історико–культурного заповідника «Чигирин», встановили перехідну модель пам’ятника козаку Микиті Галагану — більше трьох метрів заввишки. Цей чоловік служив у війську Богдана Хмельницького і під час Корсунської битви 1648 року, за дорученням гетьмана, завів поляків у засідку, пожертвувавши своїм життям.

Після двох турів шість команд набрали максимальну кількість очок, зокрема несподівані «Зоря» та «Кривбас», та стільки ж залишаються з нулями, і серед них — представники України в Лізі Європи. Утім суттєві висновки варто робити хоча б через три–чотири тури. Зараз же багато клубів лише награють оновлені склади та користаються прихильністю календаря або потерпають від його суворості.

Карти лягли так, що кожна команда по черзі грає з чемпіонами й віце–чемпіонами, потрапляючи під подвійний удар грандів за якихось сім–вісім днів. З іншого боку, «Шахтар» і «Динамо» ведуть ніби заочну суперечку, почергово вимірюючи свою силу на одному й тому самому суперникові. Першим із таких «лакмусів» був «Арсенал». У стартовому турі «гірники» вкотили «канонірам» шість «сухих» м’ячів, а позавчора динамівці — лише один.

Загальний тренд оновлення політичної еліти, здавалося, стане підставою для балотування в парламент нової хвилі практикуючих журналістів. Ще місяць–два тому в професійних колах говорили про те, що до Верховної Ради по мажоритарних округах планують іти телевізійники Вахтанг Кіпіані, Наталка Соколенко, зірки інтернет–сайтів Єгор Соболєв, Тетяна Чорновіл, кілька медійників із регіональних видань. Але чим ближче офіційний старт виборчої кампанії — тим чіткіше усвідомлення, що звичайному журналістові пробити цю стіну і здобути мандат народного депутата нереально. Принаймні на виборах–2012.

Опитані колеги визнають: передвиборча кампанія — річ дуже дорога. На мінімальні витрати — штаб, бензин, листівки, газети тощо — потрібно щонайменше 50, а то й 100 тисяч доларів, залежно від рівня відомості в конкретному окрузі. Кандидати–бізнесмени натомість готові вкладати у ці ж округи від мільйона до п’яти у. о., щоб пройти до парламенту. Тож число працівників ЗМІ, які балотуються, скоротилося ледь не до одного–двох. Таки є люди, які вірять у свій шанс отримати мандат майже безплатно — за рахунок свого «правдорубства» та відомості серед читачів.

Наступного року українські військові моряки долучаться до міжнародної антипіратської операції. Таку інформацію під час брифінгу «Збройні сили України у 2012 навчальному році» оприлюднив перший заступник начальника Генерального штабу ЗCУ, віце–адмірал Ігор Кабаненко. До участі в «Океанському щиті» готується фрегат «Гетьман Сагайдачний» iз палубним гелікоптером та групою спецпризначенців на борту. «Це наш внесок у патрулювання районів можливих дій піратів у складі міжнародного військово–морського угруповання», — зазначив віце–адмірал. Що безпосередньо вплине на рівень захищеності українських моряків та екіпажів, які працюють на міжнародних морських торговельних лініях.

Парадокс чи закономірність? На тлі того, що в Україні нібито зростає конкурентоспроможність у прем’єр–лізі, з футбольної карти країни зникає чимдалі більше професіональних клубів. Постійно «всихає» перша ліга, світить «пробоїнами» друга. Цього літа, «під шумок» успішного Євро–2012, ліквідувався першоліговий ФК «Нива» (Вінниця) — команда з традиціями не знайшла коштів, аби втриматися не тільки в першому, а навіть у другому дивізіоні. Окрім вінничан, уже після офіційного початку турніру в групі А другої ліги зі змагань знялися іллічівський «Бастіон» та багато­страждальний ФК «Львів», який ще чотири роки тому вигравав у «вишці» в донецького «Шахтаря». Зникли одразу дві команди з Івано–Франківщини, які ще недавно грали в першій лізі, — «Прикарпаття» й «Енергетик» (Бурштин). Таким чином у лізі 2–А лишилося всього 11 колективів. У «східняцькій» групі Б — 13.