На морському горизонті застигли три темні точки. Зблизька стає видно: суховантажі, кинувши якір, чекають своєї черги на рейді. Місцеві мешканці радіють кораблям, що готуються до завантаження, мов відпочиваючі — чайкам. «Якщо багато кораблів стоїть, то телевізор дивитися неможливо: такі смуги на екранах через їхні локатори, — каже мешканка селища біля Одеси Ольга Володимирівна. — Але з іншого боку: є рейд — значить, буде порт. У мене ж там і чоловік, і син працюють...».
29–літня харків’янка, член міжнародної організації «Люди за етичне ставлення до тварин» (ПЕТА) Елен Слюсарчі шокувала жителів іспанського містечка Памплон: 5 липня, практично гола та «закривавлена», вона разом із двома сотнями однодумців лягла посеред центральної вулиці міста.
Цього літа від укусів «чорної вдови» у Херсонській області постраждало вже четверо людей. Серед них — двоє дітей із Генічеська й Каховки. За інформацією обласної санепідемстанції Херсона, особливо постраждала 16–річна дівчина із села Милово Бериславського району. Вона якраз господарювала на присадибній ділянці й не помітила у траві павучиху, а та вжалила її у долоню. У шпиталі медики ввели дівчині протикаракуртну сироватку, що допомогло врятувати їй життя. За словами заступника головлікаря обласної санітарно–епідемічної станції Анатолія Коваля, більшість зустрічей із «чорною вдовою» відбуваються на городах, дачних ділянках, сільськогосподарських угіддях, а от на морському узбережжі отруйних павуків практично немає.
Готуючись відсвяткувати знаменну подію, ви, напевно, бажаєте, щоб ваше весілля, ювілей, корпоративна вечірка чи випускний пройшли «на всі сто» та подарували винуватцям урочистостей і гостям свята максимум задоволення. Для усіх такі події вельми знакові, тому всі бажають бачити на своїх заходах винятково професіоналів із великим досвідом роботи. Інформація про таких людей передається «з вуст у вуста», хоча багато хто, зіткнувшись із подібною проблемою вперше, знаходять інформацію про потрібних фахівців на святкових форумах, оголошеннях у пресі та телебаченні. Але чимало наречених, обираючи тамаду для весілля, намагаються отримати позитивні рекомендації про її рівень від друзів та знайомих.
Здебільшого цей овоч асоціюється з ікрою «заморською» з відомого фільму, в якому Іван Васильович змінює професію. Найтрадиційніша наша страва — тушковані кабачки. Насправді ж страв із біло–жовто–зелених величезна кількість — набереться на окрему книгу рецептів. Бо цей нейтральний овоч можна поєднувати практично з усім: м’ясом, рибою, грибами, овочами і крупами.
Завжди є винятки з правил. І стосовно недорогої риби, з якої не можна приготувати страви відмінної якості, теж. Багатовікова народна мудрість, наштовхуючись на ринкові реалії, інколи дає збій. У випадку, якщо ви знаєте, де у вашому місті є оптова рибна база (у Києві одна з таких, наприклад, на Оболоні, біля пивзаводу), та вмієте власноруч і засолити форель чи лосося, і засмажити стейки, й уху зварити. Якщо руки до приготування з тушки великої рибини ще не доходили, дослухайтеся до порад нашої читачки, кулінарки–домогосподарки Світлани Блажнової. І тоді ви зможете за помірну ціну приготувати вишукані рибні делікатеси.
Про те, що Стрий — важливий транспортний центр, знають усі, кому доводилося мандрувати з Києва на захід. Через це місто пролягає головна українська залізнична та автомагістраль, які сполучають Україну із країнами Євросоюзу. Тож чи треба дивуватися, що ще на середньовічному гербі цього понад 600–річного міста зображений подорожній із палицею та клунком за плечима. Адже, крім дороги із заходу на схід, у цьому місті перетинався й важливий шлях із півночі на південь уздовж Карпатських хребтів. Тож і зараз у Стриї можна зустріти придорожні вказівники: на «Львів», «Івано–Франківськ», «Мукачів», «Дрогобич», «Ходорів».
Чи ви коли–небудь пробували ввезти в Україну картину Пабло Пікассо? Ні? А є люди і з такими проблемами. А якщо серйозно — то це проблема не лише окремих заможних особистостей, яких називають колекціонерами, а й України як культурної держави загалом: тоді як інші країни всіляко намагаються нагромадити на своїй території максимум шедеврів усіх митців та усіх часів, у нас на перешкоді цьому стоять старі митні закони, успадковані від СРСР, із їхньою практикою «залізної завіси». На ці проблеми звертали увагу давно самі митці, ба, навіть депутати Верховної Ради, проте справа починає потроху рушати з місця лише тепер, коли ситуація допекла сильним світу цього — колекціонерам із середовища української «буржуазії». Минулого тижня Міністерство культури і туризму України представило проект змін до закону «Про вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей». Зміни мають торкнутися всіх трьох аспектів закону: вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей в Україну.
Коли проходжу в Ужгороді повз дитячу бібліотеку на вулиці 8 березня, завжди серце охоплює щем. Згадую, як мама привела мене сюди за руку. Я ще не ходив до школи, але вже навчився читати. Тож перші книжки з цієї бібліотеки брав, будучи ще дошкільнятком. Часто нову книжку починав читати вже по дорозі додому. Цікаво ж!..
В інтернеті й часописах нині мусується тема расизму в Україні. Молодіжні угруповання ратують за «чистоту нації», не знаючи ні її історії, ні мови. Підґрунтям для зверхності є псевдонауковий і застарілий науковий матеріал та цілковите невігластво стосовно сучасних досягнень мовознавців. Адже їхні праці дають можливість по–новому побачити й осягнути процеси формування націй. Українським прихильникам «чистоти крові» буде корисно дізнатися про формування нації українців. Загальновідома інформація та матеріали наукових праць, зокрема професора Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтина Тищенка, мають дещо очистити «чисту кров» від непритаманного українцям вірусу ксенофобії.
