Без світла в кінці тунелю

Прийшовши вчора до прохідної Харківського приладобудівного заводу імені Т.Шевченка, робітники з подивом зрозуміли, що в цехах їх ніхто не чекає. У відчаї вони організували стихійний пікет та перекрили рух по вулиці з символічною назвою Жовтневої революції. Біди харківських приладобудівників тривають уже четвертий рік. Принаймні борг iз заробітної плати почав накопичуватися тут іще з 2008–го і наразі становить уже більше 30 мільйонів гривень. Адміністрація обіцяла виплатити частину недоїмки минулого тижня, проте обіцянки не виконала.

«Ця епоха належить вільним людям»

«Ця епоха належить вільним людям»

За шістнадцять років у високій моді харківський дизайнер Костянтин Пономарьов створив більше двадцяти колекцій одягу, кожна з яких вирізняється не лише оригінальністю замислу, а й, як він каже сам, таїть у собі елемент жарту автора над самим собою. Він не просто художник, а й філософ, завдяки чому його Будинок моди став брендовою фішкою Харкова. Найбільше професійне досягнення Костянтина на сьогодні — авторська колекція одягу з натурального хутра, що вважається найдорожчою в історії вітчизняної моди.

У міліцейському павутинні

Один із потерпілих від міліцейської схеми, що спіймався на віртуальну вудочку, так описав своє ходіння по муках. Напередодні 23 лютого на iнтернет–форумі молодий чоловік прочитав повідомлення дівчини, яка хотіла зробити своєму коханому оригінальний подарунок, але заплуталася у виборі. Недовго думаючи, він порадив їй купити красивий ніж і навіть запропонував придбати чоловічу «іграшку» саме у нього. Зустрітися домовилися в районі автовокзалу, але замість дівчини до невдахи–продавця прийшли міліціонери.

Старовина з «Молотка. Ру»

Старовина з «Молотка. Ру»

Креслення чотирьох храмів Харківської губернії, датовані початком минулого століття, були виставлені на російському інтернет–аукціоні «Молоток. Ру» у січні цього року. Власник рідкісних документів виступав під «ніком» «heppy_star 17» і просив за кожен по 200 доларів стартової ціни. Можливо, ця історія і не набула б широкого розголосу, якби краєзнавець Микола Дуда не впізнав у одному з цих креслень документ, що зберігався у фонді №4 Харківського архіву. У результаті проведеного розслідування стало відомо, що раритети з обласного сховища зникали й раніше. Причому нерідко за досить смішні гроші.

Чеська класика стала нашою

Чеська класика стала нашою

Як і обіцяли чеські партнери, один із двох замовлених їм електропоїздів уже прибув до Харкова. «Шкода» такого класу для української залізниці, — стовідсоткова новинка. Її унікальність підтверджується одразу двома параметрами. По–перше, всі шість вагонів потяга — двоповерхові, а по–друге, він може працювати як на постійному, так і на змінному струмі, враховуючи особливості українських реалій. «Чеська залізнична техніка — це класика, — поділився своїми враженнями начальник Південної залізниці Віктор Остапчук. — Вона дуже надійна і водночас достатньо проста в експлуатації. А комфорт і швидкість нового електропоїзда наші пасажири оцінять уже в першій половині травня.

Кров на стіні й земля в конверті

Минуло півроку відтоді, як у Харкові перестали виходити в ефір телекомпанії А/ТВК і «Фора», проте їхні редактори Ірина Рубашко та Олена Баранник i понині намагаються повернути втрачені права через суди. У результаті невідомі зловмисники влаштували на них справжнє цькування, не цураючись перевірених прийомів середньовічних відьом.

Пошук невбитої краси

Пошук невбитої краси

Фотографії цього майстра були схожі на мистецькі картини ще до появи комп’ютерної графіки. У пошуках унікального кадру він готовий їздити, без перебільшення, на край світу, забиратися до непролазних ущелин і годинами очікувати благоговійної миті, коли ніч відступає перед світанком. Але, як з’ясувалося нещодавно, красивим може бути не лише далеке, а й «Близьке». Саме під такою назвою Володимир Оглоблін презентував виставку фотографій, знятих на Харківщині. Над цим проектом майстер працював довгих сім років, проїхавши з камерою всі 27 районів області.

Вартовий старої фортеці

П’ять років поспіль архітектурно–містобудівна рада Харкова шукала місце для пам’ятника кошовому отаману Запорозької Січі Івану Сірку, перебравши замалим не всі знакові куточки міста. І ось нарешті сталося. Шестиметрову фігуру харківського полковника разом iз гарматою встановлять біля виходу зі станції метро «Історичний музей», яка розташована на території древньої оборонної фортеці, навколо якої, власне, і виник Харків. Вихід з підземки теж буде стилізовано під захисний мур, тому, затверджуючи саме цей проект, фахівці ще раз підкреслили комплексний підхід до увічнення пам’яті одного з найулюбленіших героїв–земляків.

Війна за зброю

Війна за зброю

Учора близько четвертої години ранку двоє харків’ян, озброєних ножами та обрізом мисливської рушниці, напали на караул військової частини А–1451. Ця бригада радіотехнічних військ розташована в районі Павлового Поля Харкова. За інформацією телекомпанії АТН, нападники чекали зміни караулу на даху однієї з будівель гарнізону. Під час «перезмінки» вони зістрибнули на землю й перерізали горло 20–річному солдату строкової служби. До звільнення в запас хлопцеві залишалося два тижні...

За крок від смерті

Позавчора близько дев’ятої вечора екс–прокурор області Василь Синчук, вийшовши з дому разом iз двома товаришами, попрямував до свого авто. А натомість потрапив до лікарні швидкої невідкладної допомоги з пораненнями ніг та обличчя. Як повідомили потерпілі, невідомий нападник кинув їм услід через паркан вибухівку. За попередніми даними, це була граната, а трійці товаришів поталанило лише тому, що вибухнула вона не під ногами, а трохи далі.