Сезон фонтанів цього року в місті може відкритися з великим запізненням. Причина банальна: молодики, віком від 20 до 27 років, поцупили і здали на металобрухт усі комплектуючі деталі, що зберігалися у приміщенні підземної парковки Оперного театру. Там, як уже коротко повiдомляла «УМ», зловмисники тимчасово працювали підсобними робітниками, тож, коли побачили цілу партію форсунок, виготовлених iз кольорового металу, не втрималися від спокуси розбагатіти.
У селищі Коломак 28–річний молодик зґвалтував 11–річну дівчинку. Свою жертву він зустрів серед білого дня просто на вулиці й, поскаржившись, що заблукав, попросив дитину провести до будинку за вказаною адресою. Не підозрюючи лихого, дівчинка погодилася допомогти незнайомцю, а той довів її майже до окраїни Коломака і затягнув до покинутого будинку під лісом.
Службовим обов’язком 27–рiчного капітана, що служив в одному з райвідділів міліції Харкова, було саме розслідування фактів шахрайства з нерухомістю. Собі у спільниці він узяв 31–рiчну співробітницю соціальної служби, яка доглядала за самотніми старими. Беззахисні пенсіонери, єдиним багатством яких було власне житло, і стали жертвами підприємливої парочки. До своєї команди вони взяли ще чотирьох чоловіків iз кримінальним минулим.
Із цього літа у Харкові буде регулярно проводитися фестиваль борщу. Смачне кулінарне дійство, приправлене широкою культурною програмою, чиновники вирішили заснувати для заманювання в регіон туристів. На вибір саме цієї культової української страви як рекламний бренд вплинув апетит футбольних фанатів «Євро–2012», які минулого літа змусили місцевих поварів літрами варити саме знаменитий борщ.
Послухати і побачити мікробіолога Костянтина Северинова прийшли як маститі викладачі–науковці, обтяжені посадами в ректоратах, так і студенти харківських університетів. Для перших він такий собі революціонер від науки, що прагне раціоналізувати існуючу систему животіння дослідних установ. Для других — реальний приклад людини, яка змогла вирватися до вільного світу з його серйозним науковим бюджетом. Для тих же й інших — незрозумілий дивак, що, попри посаду професора американського університету Ратгерс із довічною зарплатнею в 150 тисяч доларів на рік, узяв та й повернувся до Підмосков’я, аби взяти участь у роботі нового російського науково центру Skolkovo. На батьківщині він теж очолює лабораторію молекулярної генетики, але, крім цього, веде в РФ активну пропаганду більш прогресивного облаштування російської науки. Пересадити «заокеанські штучки» на російський ґрунт, як з’ясувалося, дуже не просто, але ентузіаст поки що не втрачає надії.
Харківські орнітологи не без подиву і суму озвучили дещо несподівану новину: місто масово покидають горобці. Птахи, що завжди витримували слобідські морози, спеку і промисловий смог, більше не хочуть жити у Харкові. Жене їх до приміських сіл та містечок елементарний голод. «Що зараз відбувається з нашими міськими газонами? — прокоментувала ситуацію доцент кафедри зоології тварин ХНУ імені В. Каразіна Тетяна Атемасова. — Їх корінним чином змінюють. Тобто висаджують нову газонну траву і не дають їй розростися. Там не встигають відновлюватися комахи, яких їдять горобці». У результаті знайому всім пташину тепер можна побачити здебільшого у зоопарку. Правда, поки що не в клітках, а всередині вольєрів тварин та біля годівниць водоплавних птахів. Це єдине місце, де бідолахи можуть врятуватися від голодної смерті.
Позавчора ввечері в Інституті проблем машинобудування імені Підгорного під час проведення досліду вибухнув блок системи вимірювання рівня рідини в установцi для дослідження електрохімічних елементів. У результаті НП серйозно постраждав 60–річний старший науковий співробітник НДІ, якого у тяжкому стані відправили до лікарні швидкої допомоги. На жаль, врятувати життя вченого медикам не вдалося. Інший учасник трагічного експерименту, 40–річний інженер, отримав незначні поранення, тому від госпіталізації відмовився.
Лідер громадської організації «Оплот», 37–річний бізнесмен Євген Жилін, який має імідж непримиренного критика руху УПА, планує оголосити збір коштів на пам’ятник Йосипу Сталіну. Ентузіаст мріє встановити погруддя комунiстичному диктатору 23 серпня цього року — у 70–ту річницю звільнення Харкова від фашистських загарбників.
Учора п’ятсот співробітників харківської філії ІТ–компанії «GlobalLogic Україна» не змогли потрапити на свої робочі місця. Правоохоронці в масках, які нагрянули до офісу з перевіркою, затребували у них перепустки і, переписавши контактні дані, відправили додому. Тих же, хто встиг зайти в офiс до початку «маски–шоу», випускали на вулицю по десять осіб за тією ж схемою.
За любов до урочистих маршів iз духовим оркестром та жорстке перевиховання юних бродяжок незвичною для них працею Антона Макаренка часто називають суто радянським педагогом. Зовнішні атрибути його методу і справді вийшли за межі виправних колоній, ставши невід’ємною частиною комуністичної виховної системи. Форма згодом перемогла і нівелювала зміст, тому Макаренко на батьківщині залишився скоріше канонізованим символом режиму, ніж автором унікального педагогічного вчення. Хоча його ноу–хау дуже високо цінується у світі й навряд чи втратить колись свою актуальність. Він умів розгледіти у здичавілих «вовченятах» залишки чогось людського і переконати їх у тому, що людиною бути непросто, але дуже цікаво.
