Мабуть, багато хто бачив, як уже дорослi хлопці їздять по місту на «дитячих» велосипедах, і думав, що вони, напевно, не сповна розуму. І самі хлопці підтверджують це, але не словами, а діями. Адже яка притомна людина наважиться стрибати на велосипеді з чотириметрових гiрок, виконуючи трюки на публіку? А вони можуть.

За підсумками 1/16 фіналу Кубка України одразу п’ять клубів прем’єр–ліги припинили боротьбу за трофей. Далі йдуть два колективи першої та три — другої ліг. До числа елітних невдах потрапила й найтитулованіша кубкова команда країни — «Динамо». Кияни, яких сліпий жереб уже «на порозі» звів із головним суперником із Донецька, знову програли «Шахтареві». Причому вперше — з великим рахунком. І... таки розпрощалися з головним тренером Юрієм Сьоміним. Після півдоби роздумів учора по обіді президент «Динамо» Ігор Суркіс повідомив, що російський спеціаліст та всі його помічники відправлені ним у відставку.

На відміну від жіночої гандбольної суперліги, де на чемпіонство, як правило, націлюється якась одна команда, у чоловіків останнім часом з’явилася «золота» інтрига. Упродовж кількох сезонів багаторічний чемпіон — «ЗТР» — не тільки підпустив до себе конкурентів, а й, зрештою, в минулому сезоні склав чемпіонські повноваження. Проте, на жаль, такий поворот аж ніяк не свідчить про зростання класу суперників. На думку Івана Матієшина, президента чинних чемпіонів із полтавського «Динамо», рівень клубного чоловічого гандболу в Україні суттєво впав. «Національний рейтинг потрібно вимірювати позитивними результатами на міжнародній арені, а їх наші гандболісти в останній час не досягали. Українські команди, зокрема й багаторічний лідер — «ЗТР», не відповідають вимогам сьогоднішнього дня», — заявляє президент полтавського клубу.

Коли Ігорю Гуку було тринадцять, його мама важко хворіла. І тоді він сказав: «Як Господь дозволить і ти будеш жити, то я буду священиком. А якщо Господь вирішить інакше, то я буду медиком. І то таким, про котрого заговорить увесь світ».

У 1975 році юнак з української родини — вона мешкала у Перемишлі — закінчив Гданський медичний університет, а вже наступного року почав свій шлях лікаря хірургічної лікарні Віденського університету.

Ігор Гук зарекомендував себе блискучим хірургом і в 1982 році виконав першу трансплантацію нирок. Його вчителями у цій важливій та складній справі були професори Франц Піза й Отто Вагнер, які працювали в першому хірургічному відділенні клініки Віденського університету. Саме Францем Пізою у 1964–му була виконана перша успішна трансплантація нирки людини в Австрії.

Нині професор Ігор Іванович Гук — всесвітньо відомий трансплантолог, за ним більше тисячі надскладних операцій з трансплантації органів. А нещодавно Національна академія наук України, Український міжнародний комітет з питань науки і культури при Президії НАН України, всі ті, хто добре знає великого друга України професора Віденського медичного університету, іноземного члена НАН України, відзначали його 60–річчя.

Наступної неділі, якраз у день виборів нового президента ФФУ (вже очевидно, що ним буде донбасівець Анатолій Коньков), відбудеться центральний матч першого кола — «Шахтар» прийматиме «Динамо». У донеччан, крім фактору свого поля, буде перевага в три очки в турнірній таблиці, а також у додатковому відпочинку. Адже на киян ще очікує завтрашній кваліфікаційний двобій Ліги чемпіонів проти менхенгладбахської «Боруссії», тоді як «гірники» потрапили до групового етапу ЛЧ напряму. Минулих вихідних вітчизняні гранди провели «контрольні тренування», без особливих проблем розібравшись із суперниками з низів таблиці.

У Черкасах нарешті відкрили давноочікуваний музей лауреата Національної премії ім. Т. Г. Шевченка Данила Нарбута, про який давно мріяли шанувальники творчості народного художника України та його родина. Музей відкрито у понеділок на «території» авторитетного на Черкащині обласного Художнього музею.

Привид російської–«регіональної» мови крокує Україною. Після Одещини, Запоріжжя, Донецька та Криму, де «великий і могучий» отримав особливий статус iз благословення місцевих рад, російську мову оголосили регіональною також у Луганській, Дніпропетровській та Херсонській областях — за таке рішення проголосували тамтешні облради на позачергових сесіях (щоправда, у жодному з рішень не визначено джерела фінансування дороговартісних мовних пертурбацій).