Судний день

День виборів почався зі страшної новини — на виборчій дільниці в селі Молодецьке Черкаської області вбито капітана міліції Петра Потєхіна. Йому завдали черепно–мозкової травми. Зловмисники забрали зброю, бюлетені не чіпали.

Ярослав Грицак: Цього не можна соромитися!

Ярослав Грицак: Цього не можна соромитися!

Професор Львівського національного університету ім. Франка Ярослав Грицак — відомий історик і в Україні, і за кордоном. Він кілька років викладав у Колумбійському університеті та Гарварді. На замовлення британського видавництва 49–річний фахівець готує книгу про історію України. А ми розмовляємо з паном Ярославом про Помаранчеву революцію.

Грицак вважає Майдан великою подією — поштовхом, який дав Україні можливість стати кращою. На жаль, п’ять останніх років не принесли того, що чекали у 2004–му. Ярослав Грицак стверджує: в політиках можна і треба розчаровуватись, а найважливіше — не розчаруватись в Україні.

Діти «вулиці»

Діти «вулиці»

Активіст Павло Зуб’юк починає роздуми про Помаранчеву революцію з... Леніна. У Києві на станції метро «Театральна» досі стоїть бюст і висять гасла вождя. Українською та російською мовами написано: «Лише та революція чогось варта, якщо вона може себе захистити». «При всій моїй зневазі до Леніна, — каже Павло, — це дуже правильна цитата. Ми надто рано розслабилися. Після перших же «болячок» треба було організовуватись і протестувати».

Зуб’юк був активістом «Пори» — неформальної організації, яку вважають одним з авангардів Помаранчевої революції. Цікаво, що активісти перекладають відповідальність за нинішнє розчарування не тільки на політиків, а й на громадський сектор.

Моя утопія

П’ять років тому в колі «помаранчевих» активістів існувало таке поняття — «ідеали Майдану». Важко достеменно сказати, що саме ховалося за цим висловом. Та є одна річ, яку я відношу до ідеалів Майдану і якої мені найбільше не вистачає з тих революційних днів. Це людська солідарність, взаємна підтримка, доброта і ввічливість.

Мода, яку принесла революція

Мода, яку принесла революція

Будь–яка вартісна подія залишає по собі слід не тільки в історії, а і впливає на майбутнє. Це і є критерій для визначення, чи була подія значимою. Помаранчева революція, поза сумнівом, підпадає під таку класифікацію. Вибори п’ятирічної давнини започаткували певну моду як у речах і смаках, так і в політичних технологіях.

Повінчані революцією

Повінчані революцією

У це не хочеться вірити, однак... З–поміж більш як чотирьох десятків подружніх пар, яких поєднав Майдан у буремні дні Помаранчевої революції, лише ця, тридцять сьома, витримала випробування часом. П’ятирічний ювілей свого весілля Юрій Жук та Христина Єсейкіна святкуватимуть 12 січня — це день, коли священик Києво–Печерської лаври отець Валерій вінчав їх на Хрещатику. Після цього молодята більше року не узаконювали свій шлюб у РАЦСі, бо вважали, що повінчані Богом і цього є достатньо. І лише другого лютого 2006–го зареєстрували шлюб, а 16 березня народився їхній синочок Юрко, найбільший і найцінніший революційний здобуток молодої сім’ї, яку поєднав Майдан.

Путін звично пащекував, Тимошенко підхихикувала

Путін звично пащекував, Тимошенко підхихикувала

Росія не здиратиме з України штраф за недобраний газ, поки Володимиру Путіну подобається Юлія Тимошенко і їм разом є з чого посміятися. До таких висновків спонукали підсумки засідання в Ялті міжурядового українсько–російського економічного комітету. Як нескладно було передбачити, зустріч двох прем’єр–міністрів, один з яких був і по суті залишається у своїй країні реальним президентом, а інший — дуже мріє обійняти цю посаду, фактично повністю була присвячена «газовому» питанню. Хоча незадовго до того Тимошенко заявляла, що «жодного питання, яке стосується природного газу, на засіданні порушено не буде». Та, оскільки «блакитний вогник» у відносинах наших двох держав залишається найгарячішим питанням, зрозуміло, що без нього не обійтися. Не випадково на зустрічі Путіна й Тимошенко, яка передувала засіданню комітету, серед урядовців із двох сторін«засвітився» й голова російського «Газпрому» Олексій Міллер.

Епідемію приборкали

Епідемію приборкали

Усього чотири регіони за останній грипозний місяць не подолали епідемічний поріг: Крим, Севастополь, Одещина та Харківщина. Отож підсумок епідемічного місяця невтішний — станом на 19 листопада внаслідок грипу та ГРЗ померли 354 особи, повідомляє прес–центр МОЗ. На вчорашній день епідемічний поріг ще було перевищено в 15 регіонах, у тому числі й у Києві. І лише в 12 регіонах епідемічна ситуація пішла на спад. У цілому ж ситуація з грипом та ГРЗ у країні стабілізувалася. Прем’єр–міністр Юлія Тимошенко зазначає, що в країні суттєво скоротилась кількість хворих. «Якщо 4 листопада, в пік епідемії, кількість захворювань на добу становила 127 тисяч 254 людини, то сьогодні — 56,5 тисячі захворювань на добу», — акцентує Прем’єрка і додає, що вперше за період епідемії тих, хто одужав, більше, ніж тих, хто захворів.

«Кайф» у вухах

«Кайф» у вухах

Про існування нових, «цифрових», наркотиків мені розказав брат–підліток: мовляв, його друзі вже давно «качають» звукові треки з наркотичним «ефектом» із інтернету, слухають їх. І божаться: діє! Історія з аудіонаркотиками спершу здається повною маячнею. Однак, виявляється, немає диму без вогню: такі «цифрові» наркотики дійсно існують і мають популярність серед молоді. Одні фахівці запевняють: це — звичайна піар–акція і спроба «скосити» грошенят, інші зазначають: «айдозери» — забавка не з безпечних. Адже вплив «особливих» звуків на мозок людини досі не вивчений. І «музичка зі смаком кокаїну», мовляв, цілком може стати першою сходинкою до справжніх наркотиків. Тож, може, варто поцікавитися, що у плеєрі вашої дитини?