— Привіт, як справи? Проблеми є?

— У мене?! Та повна дупа!

— Мда. А крім проблем із фігурою?

Чекаємо на 2010 рік, який східні календарі пов’язують із великою кішкою. За давньокитайським календарем цей рік — рік Металу й Тигра (Ген–Інь), за тюрсько–монгольським — рік Білого тигра (барса).

У далекому 1961 році я купив (тоді висловлювалися «достал») холодильник «Днепр 3» Дніпропетровського заводу. Ми часто чи то за звичкою, чи за традицією, а можливо, і через нашу бідність хвалимо закордонне, бо воно краще — поцяцьковане–підмальоване, і водночас забуваємо дати оцінку своїй вітчизняній продукції...

Довідавшись, що в неділю, 25 жовтня цього року, в нашому місті відбудеться фестиваль «Рок–Січ», мене заінтригувала його назва, я вирішив піти на концерт, щоб почути якусь гарну пісню й розвеселити свою душу в цей час, коли на пост Президента України вже лізуть усі, кому не ліньки, хто має гроші, щоб обдурити людей і відібрати хоч кількасот чи кілька тисяч голосів виборців від кандидата, який може насправді вивести наш народ на шлях духовного зростання й справжнього, а не обіцяного покращення добробуту народу.

Учора зранку жителі Печерського району недорахувалися одного з «сусідів». На місці колишнього монумента Григорію Петровському, що у сквері біля Європейської площі, в самому центрі Києва, лежав порізаний на шматки постамент, де ще день тому зручно «сидів» один з організаторів Голодомору в Україні. Як розказав «УМ» Геннадій Гера, директор КП «Дирекція реставраційно–відновних робіт», пам’ятник прибрали рано–вранці, ще до початку робочого дня, поки не було великого напливу машин — начебто щоб не створювати дорожню пробку. «Сам монумент ми не нищили, а просто демонтували. Його зберігатимуть, доки міська влада не вирішить питання з побудовою спеціального парку, де виставлятимуть пам’ятники комуністичної доби». Комунальне підприємство діяло згідно з постановою Київміськ­держадміністрації від 29 вересня.

Буквально напередодні керманич луганської обласної організації Партії регіонів, «права рука» Януковича в парламенті Олександр Єфремов повідомив землякам, що в лавах «регіоналів» жодного розколу немає й не буде — а вже наступного дня з «синьої» фракції міської ради в Ровеньках, грюкнувши дверима, вийшло 18 депутатів (доти фракція налічувала 26 осіб).

По суті, «Меморіал» став першою моральною «партією» в Україні. З нього згодом «виросли» всі українські партії демократичного спрямування. Починався він з довгоочікуваного в колах репресованих дослідження масового зневаження людських прав у СРСР. У 1987 році у совєцькі часописи вперше були допущені публікації про сталінський терор. Органи комуністичної влади були не проти повести перед у справі відновлення історичної справедливості». Однак були вже трохи не ті часи. Горбачовська перебудова і смертоносний Чорнобиль пробили розщелину в мурі слухняно–застрашеності, що відмежовував «радянських людей» не лише від зовнішнього світу й правдивих знань про минуле, а й одне від одного. Вперше почала відновлюватися спільнота, вперше на площах міст і сіл стали збиратися велелюдні мітинги, організовані спонтанно, а не «згори». Колишні репресовані та їхні однодумці змогли об’єднатися і разом обстоювати свої права.

Імпульс тієї сили і сьогодні відчутний. 20–річчя «Меморіалу» в Україні відзначається згідно з указом Президента України. 7 грудня заплановано урочистий вечір у театрі ім. Івана Франка, а в Національному музеї літератури відкриється виставка «Мистецтво шістдесятників». «УМ» пропонує своїм читачам розмову з незмінним головою Всеукраїнського товариства «Меморіал» імені Василя Стуса, шістдесятником, громадським діячем Лесем Танюком.

Ображені велосипедисти й феміністки, обурені захисники природи і противники заборгованої зарплати, гомосексуалісти та ексгібіціоністи — вони всі вже побували голяка на вулицях Америки та Європи. В усьому світі акції протесту з використанням публічного стриптизу — банальність і норма. Тепер мода оголювати «п’яту точку» як останній аргумент докотилася і до України. Показово оголених тіл на вулицях побільшало: одні називають це мистецькими акціями, «криком душі», «епатажем», інші — повним несмаком і балансуванням на межі злочинства. Учасники «голопузих» перформансів закликають державників не боротися з ними і не затягувати «паски» суспільної безпеки. Інакше, мовляв, захищати свободу висловлення поглядів вийде армія голих активістів.

Складна система відбору на Олімпійські ігри–2012 передбачала, що залікові бали важкоатлети почнуть збирати вже на цьогорічному чемпіонаті світу — 77–му за ліком для чоловіків і 20–му для жінок. Але, подумавши, що ще, мабуть, зарано, Міжнародна федерація повернулася до старої схеми. І тепер ліцензії до Лондона видаватимуть за підсумками світових форумів 2010 і 2011 років.