Політичні тигри

26.11.2009

Чекаємо на 2010 рік, який східні календарі пов’язують із великою кішкою. За давньокитайським календарем цей рік — рік Металу й Тигра (Ген–Інь), за тюрсько–монгольським — рік Білого тигра (барса).

В українських політичних джунглях рік почнеться президентськими виборами; хижаки вирішуватимуть у змаганні між собою, хто стане володарем джунглів. Усі вони рвуться до влади, неблагородно витрачаючи на саморекламу неблагородним, нечесним способом здобутий благородний метал (рік Металу та Тигра), і обіцяють, обіцяють. Чого тільки не обіцяють вони травоїдним, що звуться електоратом! Рику не чути, одне ніжне муркотіння про тур–рботу, захис–ст. Хижаки двох найбільших конкуруючих зграй позначили у джунглях «мітками» свої регіони, і фанати з електорату саме за «мітками» їх відрізняють. А насправді різняться вони хіба тим, що в одних — чорні смуги на жовтому тлі, а в других — жовті смуги на чорному.

Зовсім поряд із нашими джунглями — зоопарк, де у вольєрах — небачена стабільність, а керують ним двоє: один, Медведик, продовжувач справи того ведмедя, що його бачив у «Сні» Шевченко, другий — сірий Вовчик. Дирекція сусіднього зоопарку планує розширити межі закладу за допомогою своїх ставлеників у наших джунглях. Свої претензії вона обґрунтовує тим, що тайга та джунглі ростуть від одного кореня, в нашій економіці хазяйнують їхні тигри, а також, що травоїдні мають родинні зв’язки, мігрують, деякі наші нині змушені шукати пашу на сусідній території. Дирекція обіцяє своїм довіреним політикам плату — великі пайки м’яса в об’єднаному зоопарку, а поки що надає інформаційну та політичну допомогу.

Хто ж претендує на посаду володаря пущі? «Шер–Хан, Великий Тигр, змінив місце полювання», — так писав колись Р. Кіплінг. І понад 100 років потому Великий Тигр (його політтехнологи) використав цитату англійського класика, сформулював для обману травоїдних демагогічну розкольницьку ідеологему: «Схід є Сходом, і ніколи він не зійдеться із Заходом». Хижу зграю, до якої входять шакали (типу Табакі), було згуртовано спільними ловами та поділом здобичі. Згодом Шер–Хан, як передбачав Кіплінг, змінив регіон полювання: спустошивши донецькі джунглі, він перебрався у київські, намагаючись і в цих регіонах (всупереч проголошеному) здаватися своїм. Змінивши регіон, Шер–Хан як ефективний менеджер нетранспарентно привласнив («прихватизував») лігво поблизу Петрівців (разом із 140 га навколишніх джунглів). Він також, як справжній професіонал, нетранспарентно захопив державне господарство у Сухолучанських джунглях. У часи свого попереднього урядування він роздав своїм шакалам землі травоїдних, що ще більше згуртувало зграю. Заради підтримки дирекцією сусіднього зоопарку Великий Тигр ладен ходити за її командою на задніх лапах, визнати незалежність частини Кавказьких, а потім і Кримських джунглів...

Дуже піарно нявкає одна кицька із хижої родини котячих, мета її — трон королеви джунглів. Усі проти неї, а вона полює. Усі шкодять, а вона полює. Нині на електорат. Тигрюля притиснула хвости хижакам–суперникам, урізала їхні апетити, але натомість вона підгодовує власних шакалів своєї відданої зграї. Щоб забезпечити прихильність дирекції сусіднього зоопарку, тигрюля уклала з нею надзвичайно невигідний для нас контракт.

Є ще один смугастий (у косу смужку), який обіцяє врятувати Україну. Ніби й правильно нявкає, але з натяками для дирекції зоопарку. Як претендент на найвищу посаду він фігура нова, майже незнайома, як пан Коцький у лісі. Але до досягнень пана Коцького йому далеко: ніхто із суперників не наляканий, не збирається ховатися. Кошти, мабуть, не окупляться.

Чинний президент джунглів (при нинішніх повноваженнях) є номінальним тигром, його ніхто не боїться (навіть шакали дзявкають), а тому він воює паперами — укази, листи до Кабміну, листи до Конституційного Суду. Чимало його обіцянок також лишилися на папері (утім як і у попередніх правителів)...

Утворився лівий блок, у якому вирішальний голос (чи рик) матимуть спадкоємці шаблезубого тигра та ставленики дирекції сусіднього зоопарку. Нечисленні зграйки об’єдналися в блок, бо з кожним роком у нас меншає апологетів печерної ідеології та культу шаблезубого.

Претенденти, яких ми добре знаємо, проявили себе тільки з негативного боку: хижі зграї захоплювали все більші ділянки в джунглях, влаштовували лігва на берегах, перекриваючи травоїдним доступ до води.

Пуща потребує нової еліти, природний добір ніколи не перетворить тигра на оленя, покладатися треба на власний вибір, треба в списку кандидатів знайти чесних і рішучіх витязів, що здатні спустити з тигрів тигрові шкури. Вибрати кандидата чесного, який зможе забезпечити інтереси трудівників джунглів, вдасться, якщо відчуємо, що всі ми, незалежно від регіонів, — однієї крові. І кандидат також.

Ігор ДЕМ’ЯНЧУК,
кандидат технічних наук
Київ
  • Аби жолуді, а до дуба — байдуже...

    Чисельність населення у будь-якій країні є фактором, що безпосередньо впливає на подальший розвиток суспільства — уповільнює чи прискорює його, а також вважається базисом економічного, соціального, політичного, культурного, духовного та інтелектуального розвитку держави. >>

  • Яйце, прапор і безсмертна душа

    На перший погляд, це несумісні речі, проте вони є різними формами матерії та енергії, перетворені фізикою і біофізикою. Багато тисячоліть людина пізнавала Світ — від плескатої Землі до нейтрона й пульсара; пристосовувалася до природи, накопичувала досвід використання природних явищ на свою користь. Незрозумілі явища приписували «галузевим» богам; творилися міфи, з яких формувалася релігія. >>

  • Історія повторюється і вчить

    Події, які відбуваються у сучасному світі, вимагають від нас, українців, бути особливо пильними. Озвіріла влада Москви йде на все, щоб порушити встановлений мир і порядок у світі, одурманити населення Росії, виправдати свою агресивну політику щодо своїх сусідів. Особливу роль у цій справі відіграє Московська церква як підрозділ ФСБ. >>

  • Прийми, загарбнику, нашi дари...

    Проблеми, притаманні нашому життю, не зникли після виборів до Верховної Ради, а лише загострилися та ще й довели, що виборець не мудріший за дурного карася. Подивімося на партії, які прийшли в парламент. >>

  • Фальшива назва держави

    Після Полтавської битви 1709 року, зламавши незалежницький спротив волелюбних українців на чолі з Мазепою, московський цар Петро І в 1721 р. проголосив Московію називати Росією, а себе — імператором Російської імперії, хоча Залісся (тобто Московія) ніякого відношення до Київської Руси-України не мало, її історичне минуле — в Золотій Орді. >>