Сьогодні в Києві відбудеться саміт Україна—ЄС, перший після набуття чинності Лісабонським протоколом. Саме це чомусь вважають суттєвою ознакою чергового засідання, яке зазвичай проходить щопівроку. Втім більша інституційна, так би мовити, законодавча чіткість Європейського Союзу навряд чи наразі суттєво впливає на нашу відповідність критеріям членства в ЄС. Окрім того, Євросоюз ще не встиг відчути свою нову конструкцію з початком дії «Конституції ЄС». Прикро, що перша в його історії міністр закордонних справ — баронеса Кетрін Ештон, попри сподівання і розуміння, що їй «за статусом положено», на київський саміт не приїде.

На флагштоках біля президентського секретаріату — зеленожовті бразильські прапори, а на мокрому асфальті, здається, ще залишилися сліди автомобілів кортежу глави цієї держави, який щойно завершив свій візит до України. «Щоправда, кілька їхніх міністрів, що прибули до нас у складі офіційної делегації, не повернулися назад, а залишилися в Києві, — вони відвідають кілька вітчизняних підприємств, які виготовляють обладнання для гідроелектростанцій, — глава секретаріату Президента України Віра Ульянченко перед початком інтерв’ю коротко резюмувала підсумки двосторонніх перемовин. — Ми напрацювали «меню» на 6—8 років роботи, у тому числі й щодо спільного виготовлення ракетиносія «Циклон». Уявіть собі: у всій Бразилії діють усього лише два спільні підприємства з іноземцями. Й одне з них — з Україною!».

Президента України та його секретаріат часто звинувачують у надмірному інтересі до економічних проблем держави. Численні вето Віктора Ющенка, його звернення та відкриті листи «доброзичливці» називають втручанням: мовляв, за Конституцією керувати економікою — це компетенція Кабінету Міністрів і тільки його! Але на вулиці Банковій мають контраргументи. Саме з них і почалася наша розмова з пані Ульянченко.

Ми маємо якісний телевізор, який в аналоговому варіанті безкоштовно і гарно приймав 35 українських каналів. Коли аналогову трансляцію ліквідували й екран згас, ми клюнули на пропозицію однієї з фірм, яка за тисячу гривень обіцяла безплатний прийом 35 цифрових українських каналів. Ми й гадки не мали, що в цю кількість не потрапить УТ–1, який ми дивилися найчастіше. Отож ми почали шукати спосіб поновити його. Спочатку в інтернеті зайшли на сайт УТ–1, але там нічого не було про супутникову трансляцію, не було навіть жодного довідкового номера телефону. На щастя, адреса УТ–1 там була, і я поїхав туди особисто...

Важко погодитися з наступним: Україною, як у тоталітарні часи, правлять партія чи партії. Уряд очолює партійний лідер, Верховна Рада — конгломерат різних партій та блоків, які часто–густо захищають не державні інтереси, а вузькопартійні. Власні, шкурні справи народних (!) обранців не сприяють тому, щоб зробити щось корисне для народу, який їх обрав.

Мене не дуже здивував хамський (іншого слова не доберу) вчинок прем’єра «дружньої» держави в Ялті. Це ж треба — приїхати в гості й обхамити хазяїв. Маю на увазі його вислови про краватки.

Україна — це вінок із рути, над якою світять заплакані зорі. Так писав Степан Васильченко в повісті «В бур’янах». Гірко думати, що навіть зорі плачуть над нашим народом. Чому так багато недобрих, лукавих людей, що всю свою лють і ненависть спрямовують на тих, хто любить свій край? Чому вони такі жорстокі щодо нашого Президента? Відповідь коротка і ясна. Духовність, саме духовність їм на заваді. Президент Ющенко щирим серцем і душею старається повернути нам ту людську пам’ять, влити в наші душі світло правди, любові й добра. А ті, в кого немає нічого святого, не тіштеся награбованими грошима, з собою в могилу їх не заберете, візьмете тільки зневажливе слово, яким охрестить вас народ, — «окаянні». З тим прийдете на суд Божий.

Освітлення тернопільських вулиць, за винятком хіба що центру, залишає бажати кращого. І хоч наприкінці жовтня виконком Тернопільської міської ради ухвалив рішення про виділення додаткових коштів для покращення вуличного освітлення, ті 50 тисяч гривень призначені, знову ж таки, на вирішення проблеми в центральній частині міста — зокрема, пішохідній історичній частині та парку імені Тараса Шевченка. Однак нещодавно обласний центр здобув можливість справді кардинально покращити освітлення своїх вулиць і навіть дворів та міжбудинкової території.

Київський зоопарк залишається в епіцентрі неприємних «розборок» між теперішнім та колишнім його керівництвом. Минулого тижня дискусія довкола персони директриси Світлани Берзіної навіть збурила Київраду, де народний депутат України Кирило Куликов вступив у словесну дуель з секретарем Київради Олесем Довгим. Нині Куликов має намір судитися з Довгим за «образу честі та гідності». А чи почувається ображеною Берзіна — невідомо. Слід зазначити, що Куликов заявив про судимість Берзіної. Так це чи ні — чиновники з’ясовуватимуть між собою. Тваринам, на жаль, не стає легше жити у жодному з варіантів.

«Це уже вп’яте за цей рік, — розповідає «УМ» керівник Святошинського районного управлінні освіти Галина Терпиловська. — Тільки–но настав грудень, ми ще маємо досить часу, щоб розрахуватися за листопад, але «Київенерго» вже відімкнуло нас від електропостачання. Хоч би попередили... У нас триває робота, працюють комп’ютери і раптом.. І все це стається в будівлі управління освіти... У «Київенерго» це звична практика — вимикати заклади освіти».