Ледве встигли влягтися враження від 39–го міжнародного кінофестивалю «Молодість», як починає подавати голос 40–й. На днях художній керівник фестивалю Андрій Халпахчі озвучив плани, пов’язані з ювілейною подією. Першою новиною стало те, що «Молодість» усе ж проходитиме в Києві. «23—31 жовтня фестиваль буде в Києві. І, як завжди, саме в цьому кінотеатрі», — повідомив Халпахчі на прес–конференції в кінокомплексі «Київ». Щоправда, відкритим залишається питання міського фінансування, на яке сподівається оргкомітет «Молодості», що, зрештою, дозволяє Халпахчі шантажувати столичну владу заявами, що фестиваль змінить дислокацію на Львів чи Кам’янець–Подільський.

Колись трапилося написати винесеного в заголовок паліндрома з одного рядка. Паліндром — це вірш, який читається в обидва боки: зліва направо, і навпаки. Та зараз — про інше. Про саме сало, цей магічний продукт, цю квінтесенцію української кухні. Воно входить і до складу ковбаси, і до складу багатьох інших страв, часто у вигляді смальцю. Ним засмажують вареники і борщі — сало з цибулею є неодмінним інгредієнтом згаданих вище смакот. Але справжній патріот насамперед споживатиме сало в його чистому вигляді: нарізаним тоненькими рожевуватими плястерками, з цибулею і часто під чарку. А хіба забудуться коли–небудь ті ласощі дитинства: припечена шкуринка хліба, помазана зверху салом і натерта часником. Варто лише уявити — і слиновиділення починає переважати над усіма іншими процесами в організмі українця.

Не минуло й півроку від останнього концерту «Парад алле» білоруської групи «Ляпіс Трубецкой», як 9 грудня неофутуристи знову зібрали черги біля київського клубу «Бінго». За цей час у столиці їхніх шанувальників значно побільшало і вони покультурнішали. Перед входом до клубу чемно вишикувалися у кілька рядів молоді люди, дехто навіть із маленькими дітками на руках. «Тільки подивися, як рівненько стоять. І дебоширити ніхто не збирається», — охоронці не ймуть віри, що все так гладко проходить перед рок–концертом одного із найшаленіших гуртів СНД. «Ляпіс Трубецкой» упродовж осені дав 30 концертів у Росії і вперше завітав до Києва, щоб презентувати новий альбом «Культпросвет». Усі тексти пісень меломани вже не перший тиждень знали напам’ять, адже білоруси ще кілька місяців тому виклали в мережу весь альбом. «Не давай буржуям на чай — «Культпросвет» безкоштовно качай!» — остання новина із сайту «Ляпіс Трубецкой». До речі, альбом хлопці записали за 8 днів на одній із київських студій. Як пояснив фронт­мен гурту Сергій Міхалок, зараз ніхто не купує ліцензійних дисків: «Удома маю дуже велику колекцію музичних записів. Та серед них майже немає ліцензійних. Всі культурні люди все скачують в інтернеті. Ми живемо не за зароблені гроші з дисків, а з гастрольного графіка. Важливо, щоб люди знали наші пісні і приходили на концерти».

Це було смішно від самого початку. Юлія Тимошенко призначила своїми довіреними особами у кількох округах зірок шоу–бізнесу. Минув місяць виборчої кампанії — і «довірених» відкликано. Команда Тимошенко та артисти внесли відповідне клопотання до Центральної виборчої комісії — і ЦВК постановою №430 провела ротації: музиканти зосередяться на творчості, а на їхнє місце прийшли маловідомі для загалу особи, представники штабу БЮТ. Причина була очевидною відразу: творчі люди, особливо завантажені під Новий рік, не можуть займатися рутинною, бюрократичною роботою.

Учора Міжнародний валютний фонд повідомив газеті «Нью–Йорк таймс» інформацію, яка вже упродовж місяця блукає урядовими та експертними кулуарами України: четвертий транш на суму 3,5 млрд. доларів нам не дадуть! Причиною неназваний представник Фонду назвав розчарування західних донорів, що наростає під впливом нездатності українських політиків установити контроль над бюджетом. І при цьому додав: МВФ готовий у будь–яку мить поновити діалог. Але вже, після президентських виборів.

Політичні симпатії і державотворчі перспективи переважної більшості мешканців Івано–Франківщини, незважаючи на незначні сезонні коливання у настроях національно–патріотичного електорату, стабільно, упродовж останнього десятиліття, пов’язані з Віктором Ющенком. Винятком стали хіба що дострокові парламентські вибори вересня 2007– го, в результаті яких політична сила «солодкої» Юлі зуміла на Прикарпатті потіснити на друге місце НУ–НС. Проте, як тоді відзначали місцеві аналітики, причиною послаблення позицій «нашоукраїнців» була не амплітуда особистого рейтингу Віктора Андрійовича, а невиразність і ненадійність конгломерату «Нашої України—Народної самооборони», що зрештою підтвердила заяча поведінка значної частини обраних від цього блоку народних депутатів, які переметнулися до жінки з косою.

Політичний «колобок» Юрій Луценко, який днями заявив про крапку у стосунках із Президентом, відкрито висловив раніше приховану симпатію до кандидатури Юлії Тимошенко на посаду Президента. Для цього, міністру внутрішніх справ довелося узяти відпустку на кілька днів — п’ятницю і понеділок. І якщо учора привід був офіційний — з’їзд партії Луценка «Уперед, Україно!», то післязавтра міністр хоче відсвяткувати своє 45–річчя в неофіційній обстановці. Тож дивною є образа міністра, мовляв, його не запросили на засідання РНБО в п’ятницю, де планували розглянути питання відставки Луценка з посади глави МВС. Навіщо ж було у відпустку йти? Тим більше що кілька днів тому Юрій Віталійович зарікався, що на Банкову більше ні ногою!

Свого часу «УМ» розповідала про незвичайну історію села Антонівці Шумського району. Навесні 1943–го в лісі біля нього існував повстанський табір, який розвинувся у потужну базу Української Повстанської армії зі своїми продовольчими цехами, майстернею з ремонту зброї, школою військпідготовки та курсами медсестер. Відтак Антонівці стали центром легендарної Повстанської республіки.