«Мій шлях до Церкви визначився тому, що до рук потрапила дитяча Біблія, яскрава, гарна, з картинками. В Україні досі не було жодної християнської Євангелії для дітей, котра б змогла привести до віри тисячі малят. Сьогодні проблем із мораллю, порозумінням дітей і батьків стає все більше. Сподіваюся, «Дитяча Євангелія» відкриє дітям двері до Бога, і це буде перший крок до Єдиної помісної церкви», — каже на презентації «Дитячої Євангелії» владика Євстратій, єпископ Васильківський, голова інформаційно–видавничого управління Київської патріархії (УПЦ КП).

Мені навіть страшно уявити, як це — щодня, щохвилини жити в суцільній темряві? Тому коли побачила, що Володимир Петровський приїхав до редакції «УМ» сам, здивувалася. Відтак не втрималася від запитання, як він самотужки добрався на Шулявку аж із Харківського масиву? «А що тут до вас їхати? — не менше здивувався Володимир Борисович. — Пішки до «підземки», потім на метро, вийшов — а тут же поруч». Я все ніяк не могла второпати: велике місто, транспорт, натовпи людей... і всього цього не бачиш! «Та я Київ як свої п’ять пальців знаю! Що зі мною в місті може статися? Ну, можливо, впаду. Але якщо на такі дрібниці звертати увагу, то можна взагалі ніколи не вийти із дому!» — мудро зауважує мій співрозмовник.

Цього кремезного чоловіка, якому в 72 роки запросто дають шістдесят, знає чи не пів–Тернополя. Передусім — як багаторічного «моржа» і засновника першого в обласному центрі клубу зимового плавання «Нептун». Його «купальний» сезон у місцевих водоймах триває цілий рік. Має безліч грамот та нагород за перемоги у різних видах «моржування», а завдяки гарту в холодній купелі — і відповідне здоров’я. А впродовж кількох останніх років Михайло Федорович прославився ще й завдяки іншому своєму захопленню — вирощуванню гігантських овочів. Як «УМ» уже повідомляла кількома рядками під рубрикою «Рахункова палата», цьогоріч тернополянин Михайло Рибак виростив картоплину–рекордсменку вагою аж кілограм шістсот грамів! А взагалі у його колекції овочів–гігантів уже є, наприклад, 35–кілограмовий гарбуз, майже п’ятикілограмова капустина, 800–грамова морквина, буряк вагою 2300 грамів і редька — 1300, а також помідор, якого цілком вистачило б на салат для кількох чоловік.

Про страшну трагедію хутора Буди, що в Чигиринському районі Черкащини, «УМ» свого часу розповідала. У червні 1943 року фашисти зігнали хуторян на берег і там розстріляли цілими родинами, не пожалівши навіть дітей. Свідки трагедії згадували, як після того жахіття на березі земля ворушилася і на другий день. Нині на місці розстрілу 83–х безневинних людей стоїть пам’ятник матері з дитям на руках. А за якихось 50 метрів віднедавна працює розважальний заклад.

Уважніше придивитися до нічим не примітного пункту прийому металобрухту, що розташований в одній із промзон міста Херсона, правоохоронців змусив шокуючий випадок. 50–річний працівник загинув при спробі розрізати снаряд, який зберігався на цій базі. На місце трагедії одразу ж виїхав зведений загін оперативників МНС, міліції, СБУ, військової прокуратури та інспекції з охорони праці. Через добу з’ясувалося, що на базі, призначеній для зберігання утильсировини та металобрухту, якимось чином опинилось кілька тонн сучасних боєприпасів різної модифікації та призначення. На папері снаряди проходили як металобрухт, проте насправді це був цілком «робочий» арсенал. Військові експерти змогли знайти тут боєздатні ракети, міни і навіть знамениті «голчасті» бомби, які не так давно надійшли на ринок боєприпасів і мають здатність при вибуху розкидати осколки в радіусі кількох кілометрів.

До фестивалю, присвяченого 100–річчю від дня народження Богдана–Ігоря Антонича, на словах готувалися півроку. На ділі ж організатори з Сумно.сом почали продумувати програму «Антонич–фесту» буквально місяць тому. Результат експромтної забави можна було оцінити з 2 по 4 жовтня у київському парку «Нивки». «Антонич–фест» вийшов не провальний, але й не зачепив. Хоча за задумом міг би посісти одне з передових місць серед культурно–мистецьких подій року.

Зірка телесеріалу «Всі жінки — відьми» Роуз Макгоун таки порвала з режисером культового «жахливчика» «Від смеркання до світання» Робертом Родрігесом. На початку року вони вже було посварилися так, що ледь не розійшлися, але досить швидко помирилися. Більше того — в липні Родрігес оголосив, що вони з Роуз офіційно заручилися. І все було добре, аж доки днями в американській пресі не з’явилися вперті чутки, що актриса розірвала заручини і цього разу пішла від коханого «по–справжньому».

Фанати Квентіна Тарантіно, Уми Турман та фільмів «Убити Білла», для вас є чудова новина! Культовий режисер повідомив, що збирається зняти продовження знаменитої дилогії. Щоправда, доведеться трохи потерпіти: як заявив Тарантіно в ефірі ток–шоу «Поговори зі мною» на італійському телебаченні, прем’єру «Вбити Білла–3» він планує на 2014 рік.

Ну коли ж уже нарешті увімкнуть опалення?! А то в квартирі така холодрига, а з опалювальних пристроїв — тільки я і Мурчик...

Визвольна війна під проводом Богдана Хмельницького ще довго цікавитиме істориків. І поки поважні мужі ламатимуть голови над тим, хто є хто у тих подіях, під стінами кам’янецької твердині вже п’ятий рік поспіль ламаються справжні мечі. Там відбувається Міжнародний військово–історичний фестиваль «Teрра героїка», метою якого є відтворення подій штурму Кам’янця–Подільського козацько–селянською армією Богдана Хмельницького, що відбувався восени 1653 року. На початку жовтня під стінами фортеці гримлять гармати, іржуть коні, палають будинки, ведуться справжні баталії. На три дні старовинне місто поринає у вир життя XVII століття, втілюючи таким чином мрію багатьох про машину часу.