Поліграф: що нам іще бреше ШІ?
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Представники трьох християнських церков, Іван Малкович і Костянтин Лавро. (Тетяни ШЕВЧЕНКО)
«Мій шлях до Церкви визначився тому, що до рук потрапила дитяча Біблія, яскрава, гарна, з картинками. В Україні досі не було жодної християнської Євангелії для дітей, котра б змогла привести до віри тисячі малят. Сьогодні проблем із мораллю, порозумінням дітей і батьків стає все більше. Сподіваюся, «Дитяча Євангелія» відкриє дітям двері до Бога, і це буде перший крок до Єдиної помісної церкви», — каже на презентації «Дитячої Євангелії» владика Євстратій, єпископ Васильківський, голова інформаційно–видавничого управління Київської патріархії (УПЦ КП).
Про Євангелію, яка б не поділяла на церковні конфесії, директор видавництва «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГА» Іван Малкович мріяв більше десяти років. У 1992 році він видав її у тоненькій палітурці, сьогодні першу «Дитячу Євангелію» у продажу не знайти, хіба що в бібліотеках. На думку Малковича, книжка оповідей про Ісуса дає зрозуміти, що конфесії тільки в голові, а віра одна, і це видання — перший крок до створення Єдиної помісної української церкви. Адже за єдність усіх християн у Гетсиманському саду молився Ісус Христос.
На презентацію книги у Будинок літераторів прийшли представники всіх найбільших традиційних християнських церков в Україні. Архімандрит Кирило, голова відділу зовнішніх церковних зв’язків УПЦ МП, погодився з владикою Євстратієм із УПЦ КП, що «Дитяча Євангелія» має громадське значення. «Ця книжка — діалог, спілкування. Вона допомагає порозумінню, об’єднанню церкви і суспільства». Іван Малкович не любить себе хвалити, але цього разу не стримався: «Ми не кожну книжку презентуємо. Але ця — надзвичайний факт. Понад наші сподівання Євангелія вийшла надзвичайно гарною, чистою і кришталево дзвінкою». Перші читачі не могли повірити, що картинки у книжці — це не творіння давнього іконописця. Головний художник «А–БА–БА–ГА–ЛА–МА–ГИ» Кость Лавро удосконалив малюнки 1992 року. Тоді він їх намалював за півроку, над цими сидів значно довше, зробив чотири варіанти. «Івану Малковичу сподобалися картинки у стилі українського бароко. З ними Євангелія стала не дитячою, а книжкою для всієї родини. Мої дорослі доньки, прочитавши книжку, зізналися, що Біблії б не відкрили, а від Євангелії з цими малюнками не могли відірватися. Хоча, якби моя воля, я б вибрав інший варіант, розрахований більше на дітей», — зазначає «УМ» Кость Лавро.
Наклад книжки — п’ять тисяч примірників. Видавці просять, щоб у книгарнях не дуже націнювали і вона коштувала в районі 40 з гачечком гривень. Адже, за їхніми планами, «Дитяча Євангелія» має за рік–два розійтися, і тоді вони зможуть зробити третій, ще досконаліший варіант. Порівняно з 1992 роком зміст книжки дещо змінився. «Це не така хитромудра Євангелія. Текст став стрункішим. Я подорослішав. Свої поправки вносили предстоятелі різних церков. У першому варіанті є слово «перевтілення», у цьому ми його замінили на «преображення». Текст удосконалився завдяки моєму натхненному спілкуванню з отцями. Наступний варіант покращимо в ілюстраціях. Їх буде більше і дещо масштабніші», — додає Малкович.
Владика Євстратій пообіцяв, що «Дитяча Євангелія» продаватиметься у всіх церквах і що він посприяє, аби цю книжку внесли як підручник на уроки «Основ християнської моралі» і в недільні школи. «Я наполягав, щоб «Дитяча Євангелія» закінчувалася останніми словами Христа, коли він прощався з апостолами. «Я з вами по всі дні до кінця віку». Про це повинні знати й пам’ятати всі християни всіх конфесій».
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>
З Богданом Бринським, живописцем із Івана-Франківська, ми знайомі вже чимало часу і щоразу після зустрічі з ним, після його захоплюючих розповідей про себе, про свій родовід, про людей, з якими він знався за свої роки, я казала собі: >>
У день 975-річчя Києво-Печерської лаври Президент України Володимир Зеленський підписав указ про захист національних святинь України. >>
Ця ініціатива обіцяє стати однією з найбільш важливих подій у духовному й суспільному житті не лише Придніпров’я, а й усієї України. >>
У той час, коли мільйони українців розкидані по різних континентах, особливе значення займає українська пісня — як символ пам’яті, єдності та любові до Батьківщини. >>