Академія, яка не боїться говорити правду
Відбулася чергова щорічна конференція Академії наук вищої школи України — всеукраїнської громадської наукової організації, яка об’єднує понад 300 провідних учених, що працюють у ВНЗ нашої держави. Цього року її було присвячено 20–річчю академії, установчі збори якої відбулися 27 листопада 1992 року. В конференції взяли участь 104 науковці, які представляли головні університетські центри держави (Київ, Харків, Львів, Донецьк, Дніпропетровськ, Одесу, Запоріжжя, Чернівці, Ужгород, Івано–Франківськ, Сімферополь) й увесь спектр наукових досліджень, що розвиваються в державі. У залі вченої ради КНУ ім. Шевченка зібралися учені різних поколінь (від 93–річного математика В’ячеслава Добровольського й до 36–річного політолога Івана Монолатія), у тому числі й восьмеро з 50 тих професорів, хто засновував академію 20 років тому. На жаль, час невблаганний, і більшості академіків–засновників, у тому числі й ініціатора i першого президента академії, відомого вченого–фізика Віталія Стріхи, вже немає з нами...
«Афганців» хочуть роз’єднати, бо ми — сила»
Електричний зашморг
«Завод зупинено. Прохідна закрита», — щоб потрапити на територію Запорізького заводу феросплавів, нам доводиться йти в обхід. «Ми були змушені скоротити кількість працівників, залишивши тільки тих, які підтримують життєдіяльність самого підприємства, — пояснює заступник генерального директора Сергій Балашов. — Зверніть увагу, як малолюдно нині на території! А ще кілька тижнів тому ви зустріли би тут дві тисячі працівників».
Михайло Цап: Для прогресу потрібні час і порозуміння
Київський «Спартак», який у союзні часи гримів на весь світ, в еру незалежності поступово здавав свої позиції в українському жіночому гандболі. Згодом його місце на вітчизняному олімпі зайняв запорізький «Мотор», який поступово дістався й європейських вершин, вигравши Кубок кубків. Однак занепад ручного м’яча в Україні загалом позначився й на провідному жіночому клубі. «Рівень суперників був настільки низьким, що дівчатам було нецікаво, тісно в українському чемпіонаті. А утримання такого клубу для його президента В’ячеслава Богуслаєва стало дуже дорогим задоволенням», — свідчить віце–президент ФГУ Олександр Шипенко. Тож жіночий клуб розформували. Але гендиректор заводу «Мотор–Січ» Богуслаєв не зміг довго жити без гандболу й вирішив відродити клуб, щоправда, зробивши ставку вже на чоловіків.
ХРОНІКА
Награвання з тестуванням
Хочеться одразу нагадати, що від нашої жіночої збірної на «Кубку Турчина» перемоги ніхто не вимагав і не очікував. І Леоніду Ратнеру, і його підопічним напередодні старту чемпіонату Європи більше хотілося пограти в гандбол, спробувати награти якісь зв’язки. Адже, як відзначав наставник українок, за останні півтора року національна збірна, складена майже всуціль із легіонерок, провела лише три контрольні матчі.
Власне, дива не сталося. Українська команда, яка лише за день до турніру зібралася в повному складі, змогла виграти лише один поєдинок із трьох (у Македонії) та зрештою посіла четверте місце. Однак, як і бажав Леонід Анатолійович, його дівчата отримали спаринги з достойними опонентками, а столичні шанувальники ручного м’яча вперше після тривалої паузи змогли насолодитися цією видовищною грою.
У пошуках позитиву
Передостанній тур ПЛ у нинішньому календарному році став першим, у якому команди–учасниці Ліги Європи грали свої матчі в понеділок. Тобто «Дніпро» й «Металіст» після непростих четвергових баталій на євроарені отримали три дні на повноцінне відновлення. І якщо зайвий день відпочинку для «дніпрян», які вчора ввечері приймали відвертого аутсайдера із Запоріжжя, певно, особливого значення не мав, — перемагати колектив Кварцяного «Дніпро» мусить і напіврезервним складом, то харків’янам перед непростим двобоєм із «Таврією» перепочинок був дуже необхідний. Адже в поточному розіграші ЧУ слобожанці, як і дніпропетровці, мають чудову нагоду зачепитися за другу сходинку, що дасть їм можливість дебютувати в Лізі чемпіонів.
Двічі покарані
Раніше створене тавро про те, що «ВІЛ/СНІД — хвороба людей винятково асоціальних», уже стирається з нашої свідомості. Практика показала: кожна, навіть найблагопристойніша особа волею випадку може стати носієм страшного вірусу, наприклад, під час переливання крові. Проте права таких людей порушують і надалі. Їх, по суті, карають двічі: вже хворі, мусять терпіти ще й збиткування тих, хто насправді мав би їм допомагати. Як показало дослідження, найбільше таких випадків — у сфері охорони здоров’я, на другому місці щодо порушень прав — правоохоронці, на третьому — надавачі соціальних послуг.
Минуле «далекобачення»
У листопаді є дві дати, які спонукають говорити про історію електронних мас–медіа: на початку місяця у 1951 році транслювали перші телекадри у Києві, а раніше, 16 листопада 1924 року, здійснили першу в Україні радіопередачу з Харкова (з 1994 року це у нас офіційний День працівників радіо, телебачення і зв’язку). Тому ми вирішили поговорити про минуле телебачення з Іваном Мащенком, одним з найвідоміших українських дослідників історії радіо і ТБ, автором книги «Міфи і реалії телерадіоефіру» та двотомників «Телебачення України» і «Енциклопедія електронних мас–медіа».