Відомий російський режисер Володимир Чеботарьов відійшов у вічність учора вранці у 61–й Московській клінічній лікарні. Як повідомляє РІА «Новости», в останню мить біля його ліжка були асистентка 88–річного режисера та дві його дочки.
Більше півстоліття служив пішохідний міст через річку Тальянка у райцентрі Тальне Черкаської області. А днями вночі частина 32–метрової переправи, яка служить переходом із центру міста у мікрорайон Макотерчик, завалилася. Добре, що біда сталася вночі, тож ніхто з людей не постраждав. Але бетонна плита перебила водогін. Тож центр міста залишився без води.
Міф про те, що остання п’ятирічка виховала в Партії регіонів демократичні традиції і суттєво змінила Віктора Януковича, наразі спростовується. «Регіонали» пропонують запровадити у Верховній Раді новий принцип формування коаліції: фракціями, але за підтримки депутатів–індивідів. Учора Рада дала 229 голосів за те, щоб суб’єктами коаліції могли бути пересічні нардепи. Якщо закон набере чинності, у парламент повернеться корупція в усій красі: перебіжчики, купівля карток тощо. Закон знову крутиться дишлом у напрямку, який задає кон’юнктура переможця.
Столичні медики оприлюднили сенсаційні результати своєї роботи: їм вдалося виростити нові кровоносні судини 70–річному пацієнту. Фахівці Інституту клітинної терапії здійснили такий крок за допомогою стовбурових клітин пуповинної крові.
Ірина Фаріон — відома постать у Львові ще з 90–х. Як кандидат філологічних наук вона публікувалася в місцевій пресі, видавала численні монографії. В середині «нульових» років Фаріон прийшла в політику, ставши членом ВО «Свобода». Каже, що відтоді преса не хоче друкувати її наукових статей, вбачаючи в ній насамперед політичного, та ще й правого діяча. Окрім викладання у Львівській політехніці, Фаріон депутатствує в облраді, проводить уроки української мови для колег — перед засіданнями розповідає, які помилки ті допускають на трибуні.
У випадку дострокових виборів до Верховної Ради пані Фаріон має чималі шанси стати народним депутатом. Адже на сьогодні рейтинг її партії — на межі подолання виборчого бар’єру, а на минулих виборах місце Фаріон у списку «Свободи» було третім.
Ірина Фаріон не переймається, чи її скандальний виступ перед дітьми у дитячому садочку вплине на рейтинг партії (нагадаємо, у Міжнародний день рідної мови телекамери зафіксували, як «свободівка» радить носіям імен на кшталт Міша й Альона збирати валізи і їхати в Росію. — Ред.). Фаріон каже, що й далі робитиме свою справу і не поступатиметься принципами.
Інтерв’ю ми пишемо в неї вдома, на кухні двокімнатної квартири у спальному районі Львова. Навпроти газової плити — полиці з книжками, бо в кімнатах місця для книг не вистачає. Всі кухонні меблі — помаранчевого кольору, такий же і посуд. «Помаранчевий колір — то мій улюблений, і зовсім не через Помаранчеву революцію. Це колір енергії, змін, постійного оновлення. Нема сенсу стояти на місці», — каже філолог.
Незабаром режисер Олексій Лісовець відзначатиме 50–річчя. І поки його рідні та друзі міркують, що б таке цікаве, потрібне і водночас оригінальне піднести на день народження ювіляру, Лісовець про подарунок і для себе, і для них уже подбав. Сьогодні в Театрі драми і комедії на Лівому березі — прем’єра його вистави «Куди подме вітер...» за п’єсою Луїджі Піранделло «Ліола». Олексій Іванович належить до тієї нечисленної групи сучасних театральних режисерів, які працюють скрупульозно, уникаючи спрощеності навіть у найдрібніших деталях майбутньої вистави і принципу «сім раз відміряй — один відріж» під час репетицій приділяють максимум уваги.
Попри те, що цей вид спорту шалено популярний у багатьох європейських країнах, зокрема скандинавських, і навіть сусідня Польща неабияк захопилася стрибками з трампліна після звитяг Адама Малиша, українські «літаючі лижники» точно не можуть поскаржитися на надмірну увагу з боку вболівальників чи преси. На Олімпіаді у Ванкувері виступ наших стрибунів із трампліна пройшов би непоміченим, якби не прикре падіння Віталія Шумбарця. Яке, на щастя, для хлопця обійшлося без значних наслідків.
Дочекавшись повернення нашої делегації з Канади, «УМ» розпитала одного зі старожилів команди стрибунів, 27–річного прикарпатця Володимира Бощука, про стан Шумбарця, власні враження від поїздки на Ігри та становище його виду спорту в Україні взагалі.
Коли в Сергія Бубки запитують, що йому найбільше запам’яталося в олімпійському Ванкувері, він відповідає: те, як прості канадці разом співали гімн після перемоги їхньої команди в хокейному турнірі. Такі перемоги, говорить президент Національного олімпійського комітету, неабияк консолідують націю.
Канадські змагання вже в минулому, а вчора наш провідний спортивний функціонер мусив виконати непросту місію: публічно підбити підсумки виступу української збірної на Олімпіаді. Виступу невдалого, адже найкращим результатом наших стало п’яте місце Андрія Дериземлі в біатлоні.
