Уже друге засідання нового уряду принесло народові України ту саму консолідацію гілок влади, яку й обіцяла нам політична команда–переможець. Причому взаєморозуміння між урядом та відомством Президента явило собою не ефемерні, а цілком наочні форми: на стіні ліворуч від крісла Прем’єр–міністра повісили величезний портрет Віктора Януковича. Зображення глави держави збільшили, наскільки це було можливо: на портреті помістилося лише обличчя та вузол його краватки. Мабуть, аби підняти робочий тонус міністрів, Віктор Федорович на картині демонструє добрий настрій і стримано, але добродушно посміхається.

Компанію колишнім одіозним керманичам часів Кучми — екс–міністру внутрішніх справ Миколі Білоконю та екс–мерові Одеси Руслану Боделану, які після подій Майдану втекли до Росії, а нині збираються повернутися в Україну — може скласти і екс–керівник Державного управління справами (ДУС) Ігор Бакай. Адже позавчора суддя Печерського райсуду столиці Наталя Квасневська скасувала приблизно 20 постанов Генпрокуратури та прокуратури Києва про порушення кримінальних справ щодо Бакая. Якщо це рішення не буде опротестовано прокуратурою впродовж семи днів, Бакай уже наступного тижня зможе приїхати в Україну. Затримання йому більше не загрожуватиме. Як відомо, наразі він займається бізнесом у Москві.

Маститі архітектори вже втомилися нарікати, що Київ забудовується хаотично і непродумано. Ще два роки тому Президент України Віктор Ющенко порушив питання про те, що Київ «розростається» абсолютно безвідносно до Генерального плану розвитку столиці. Тоді ж Київрада постановила розробити новий Генплан, який визначатиме «обличчя» Києва до 2025 року. І ось нарешті його «намалювали». За словами упорядників, громадські обговорення концепції нового плану почнуться уже у квітні. Згодом його розглянуть у комітетах Київради. А в дію план вступить не раніше наступного року.

Так, столичні зодчі планують зводити офіси на лівому березі, винести промислові об’єкти за межі міста, створити «пересадочні» вузли й транспортні тунелі.

Московські правителі та казкарі від історії бояться Степана Бандеру, як прапора незалежності України.

Міркуючи про місце героїчної постаті Степана Бандери в історії боротьби української нації за незалежність, про колабораціонізм під час Другої світової війни, що його навішують народу України з Москви, я послуговуватимусь і оперуватиму тільки зафіксованими історичними фактами та цифрами.

Для більшості волинян стало доброю традицією ранньої весни заготовити бочечку березового соку. Це вже не так давно господині стали консервувати його. Хто не любить кисленького, той кип’ятить сік із цукром та скибочками цитрини й на цілий рік має чудовий цілющий напій. Та ніщо не втамує спрагу так, як березовий квас, вистояний на сушених грушах чи ячменеві. Вже у травні він готовий до вживання, й рятуються ним у спеку до самісіньких жнив. До речі, для приготування такого квасу, який можна пити майже цілий рік, найліпше підходить сік, заготовлений наприкінці березового сезону. А перший є найсолодшим, тому його дуже корисно вживати свіжим.

Економічна криза надихає бізнесменів шукати нових способів заробітку. Свій оригінальний бізнес півроку тому започаткували і дві подруги–тернополянки Ольга Антонишин та Олена Лисай — дівчата роблять на замовлення букети із шоколадних цукерок. А нещодавно вони відкрили і власний відділ у торговельному центрі.

Електронний облік пацієнтів та відвідувачів двох підпорядкованих поліклінік у четвертій міській клінічній лікарні Полтави започаткували півтора десятиліття тому. Однак якщо тоді йшлося, в основному, про зменшення за рахунок комп’ютеризації внутрішнього паперового «валу», насамперед у реєстратурах, то сьогодні ті ж таки електронні новації вийшли далеко за межі «домашнього» вжитку. Тільки–но презентований сайт лікарні «відкрив» її практично всьому світові. А найголовніше — наблизив медичний заклад до безпосередніх споживачів його послуг.

На роль піддослідного кролика в цьому інноваційному експерименті донецькі мужі, що усілися на Печерських пагорбах, вибрали свою вотчину — Донецьку область. Тож один із найбільших регіонів–донорів очікують цікаві часи. Ніхто не каже, якими вони будуть, але регіон, що добряче постраждав за два останні кризові роки, має стати піонером інноваційних перетворень. Словом, у регіоні у зв’язку з цим очікують на економічний стрибок, а сама Донеччина може зіграти роль локомотива реформ для всієї України.

По–особливому виглядає і смакує картопля з волоськими горіхами. Відварити 5—6 бульб у лушпинні, почистити, порізати на кружальця — далі сіль–перець, запанірувати з обох боків у сухарях і підсмажити на олії. Півсклянки горіхів (можна взяти ліщину) потовкти чи пропустити через м’ясорубку і посипати ними смажену картоплю. Таке ситне поєднання добре «нейтралізувати» квашеною чи тушкованою капустою.

Одні й ті самі страви — котлети, відбивні, запечене м’ясо чи підсмажена риба — можуть мати зовсім різний смак, якщо приправити їх різними соусами. А навчитися їх готувати — зовсім не складно. Сьогодні пропонуємо експериментувати з червоними соусами.