«Кожна людина — окремий шматочок страху. А менти з анекдотів іржуть»
Метро порожнє–порожнє. Народу — нікого. Незважаючи на годину пік — понеділок, дев’ята ранку, в цей час давка, як у передбаннику пекла.
Ментів теж немає. Проїхав від околиці до центру з двома пересадками, вийшов на вулицю на перекритій червоній лінії — ні посилень, ні ОМОНу, ні кінологів із собаками — нікого. Тільки на «Чистих прудах» стояло осіб десять, перекриваючи перехід на Сокольничеську гілку. Та на «Пушкінській» три менти розповідали один одному анекдоти — іржали посеред станції.