Столиця залізного віку

Столиця залізного віку

Колись ця місцина у Кривому Розі називалася Дубовою Балкою. Тепер про колишню яругу мало що нагадує. Віковічні дуби–велети давно вирубали під час розробки родовищ. Більше того, до 90–х років минулого століття тут був банальний смітник. А потім крок за кроком ентузіасти почали повертати Дубову Балку до життя. Адже свого часу саме завдяки їй провінційний Єкатеринослав почав активно розвиватися. Навіть було збудовано залізницю, якою вивозили в Європу залізну руду...

Учителю, за парту!

«Школа директорів нової генерації» — так називається перший в Україні навчальний заклад, який віднедавна працює в Тернополі. У цій школі навчаються вчителі, які в майбутньому планують стати директорами.

Після ста відкрився телепростір

Вгадала–таки районна влада Верховинщини з подарунком, вітаючи довгожителя високогірного села Черетів Олексія Данилюка з черговим, сто третім, днем народження. Пристрій для прийому супутникового телебачення виявився дуже доречною обновою в оселі одного з найстаріших верховинців. Коли установку змонтували й на екрані телевізора з’явилася чітка картинка, іменинник радів, як дитина: у горах «ловити» телесигнал за допомогою традиційної антени — все одно що вирощувати цитрусові.

Пасажирам наставлять «роги»

Проїзд у тролейбусі вже незабаром може коштувати рівнянам майже вдвічі дорожче, ніж зараз. Щоправда, ціна зросте не одразу — талони на проїзд, які нині можна придбати за 80 копійок, дорожчатимуть протягом року в три етапи. Так, уже з 15 квітня вони коштуватимуть 1 гривню, з 1 серпня — 1,25 гривні, і, нарешті, з першого листопада їх ціна зросте до 1,50 гривні.

Музей на колесах

Музей на колесах

Із четверга Київським метрополітеном почав курсувати історичний вагон. Зовні він нічим не відрізняється від звичайних, ось тільки стіни та вікна цього вагону замість реклами обклеєні архівними фотографіями. Знімки ілюструють історичні моменти метрополітену від першого дня його появи, а стеля вагона вкрита газетними публікаціями про метрополітен різних часів. Але натрапити на мандрівний музей буде досить складно, позаяк вагон лише один і курсуватиме тільки «Святошинсько–Броварською» (червоною) гілкою метрополітену. Але якщо вже вам пощастить опинитися в ньому, підземний музей відвезе вас не тільки до вашої станції, а й на 50 років у минуле, коли метрополітен тільки «починався».

Я в тому місті знаю кожен піксель

Я в тому місті знаю кожен піксель

Відтепер навіть найбільший боягуз зможе сміливо мандрувати найкриміногеннішими районами Києва, забувши про газовий балончик. Таку можливість нещодавно надав «Яндекс», запустивши сервіс «Панорами Києва». Загалом у ньому 41 717 панорам міста з позначеними вулицями, номерами будинків та станцій метро. Для того, щоб створити ці панорами, було відзнято 166 868 фотографій, розповідають у «Яндекс.Україна».

Британська драма і комедія

Британська драма і комедія

Закордонні культурні центри в Україні одночасно звернули погляди на наш театр. Місяць тому в столичному Молодому театрі за підтримки Французького культурного центру відбулася постановка абсурдистської вистави «Поки мама не прийшла» (реж. Крістоф Фьотріє, п’єса Ремі де Воса). І ось днями схожий проект спільно з Британською Радою реалізував Театр на Подолі: українські режисери поставили три п’єси сучасних британських драматургів: «Вночі», «Шість чорних свічок», «Кількість (Батько і діти)». На прем’єру «Шести чорних свічок» запросили автора — шотландського письменника і драматурга Деса Діллона.

Письменник та відьми

Письменник та відьми

Дес Діллон — сучасний драматург, чиї п’єси ставлять у Шотландії. Постановка його роботи за кордоном (йдеться про «Шість чорних свічок» у Театрі на Подолі) — перший досвід. Не часто до нас приїздять іноземні автори, чиї твори представлені в Україні, тому «УМ» вирішила представити українському глядачеві драматурга, чию п’єсу вони можуть оцінити протягом цього театрального сезону.

Океан солодкого життя

Океан солодкого життя

Сам факт, що кожен із шести студійних альбомів групи ставав етапним у творчості команди і в цілому позитивно впливав на розвиток української рок–музики, свідчить не лише про талант Святослава Вакарчука і компанії, а й про справді високий рівень фаховості менеджменту групи. До речі, із надзавданням промоції колективу в рідній країні та за її межами у нас поки що може впоратися менеджмент «Гайдамаків», хоча там головний напрям діяльності — на європейський та світовий музичні ринки... У процес видання нових альбомів «Океану Ельзи» з бажано новими ідеями і концепціями, в них закладеними, задіяно цілий «мозковий центр» — той самий менеджмент, який також опікується організацією промо–кампаній і промоційними концертними турами нових альбомів. І рівних «Океанам» у нашій країні поки що немає.