Як і планувалося, українські важкоатлети використали континентальну першість у Мінську для розігріву перед вересневим світовим форумом, який пройде в Анталії. Керівництво збірної ще до початку змагань заявило, що медалі в Білорусі — не головне. Тому вдвічі приємнішою стала «велика бронза» Артема Іванова у ваговій категорії до 94 кг. Свої медальні апетити 22–річний атлет уже демонстрував у минулому році, коли здобув «мале золото» в «ривку» на першості Європи в Бухаресті. Але провалений поштовх, коли українець отримав «нуль» (від початку тренери заявили непосильну вагу в 210 кг), відправив його тоді у «хвіст» підсумкового протоколу.

Як і прогнозувала «УМ» минулого тижня, руйнівні тенденції в лавах БЮТу набирають обертів. Один із ключових гравців політсили Юлії Тимошенко — Богдан Губський — ще раніше «взяв до виконання» вказівку переможців президентських перегонів поміняти БЮТівського голову Київської облради Володимира Майбоженка і створити в раді нову більшість без «біло–сердечних». Які, нагадаємо, мали до цього в Київській облраді 65 депутатів із 120. І ось, як повідомляє «Обозрєватєль», 15 депутатів із БЮТ створили в облраді групу «Київщина», що має ввійти в нову більшість з участю депутатів з Партії регіонів.

Минулими вихідними очільник вітчизняного Кабміну зробив другу спробу домовитися про зменшення вартості російського газу для вітчизняних споживачів. Було навіть призначено час його зустрічі з російським колегою Володимиром Путіним на урядовій дачі в Ново–Огарьово: в суботу о 17:30 за московським часом. Але трагедія з літаком польського президента під Смоленськом внесла корективи у дво­сторонні українсько–російські перемовини. Путін зустрівся з Азаровим та членами його команди — міністром палива та енергетики Юрієм Бойком, а також заступником міністра економіки Валерієм Мунтяном — в аеропорту «Внуково–2», причому заплановану раніше розмову довелося скоротити.

Найдорожча модель світу Жизель Бюндхен, як і обіцяла, довго в декреті не сиділа. Нагадаємо, в грудні минулого року 29–річна бразилійка народила первістка, сина Бенджаміна. А вже в січні стала «обличчям» бразильської марки стильного одягу Colcci, очоливши рекламну кампанію весняно–літньої колекції. Днями плакати з тієї фотосесії з’явилися на вулицях міст Бразилії та в глянцевих журналах. І свідчать вони про те, що Жизель — у чудовій формі!

У пологовому будинку міста Чортків ввели нову послугу. Тепер під час пологів може бути присутнім як чоловік породіллі, так і батько дитини.

О 8:20 за польським часом (10:20 за Москвою) президент Польщі Лех Качинський зателефонував своєму братові Ярославу. Як усі близнюки, брати Качинські були дуже близькі. Тому навіть після того, як Ярослав склав повноваження прем’єр–міністра й поступився цією посадою опоненту Дональдові Туску з партії «Громадянська платформа», що перемогла на дострокових парламентських виборах, президент Лех постійно був із ним на зв’язку. Тим паче що Ярко очолював їхнє спільне дітище — партію «Право і справедливість». Президент повідомив, що «все йде за планом» і за кільканадцять хвилин його літак приземлиться в аеропорту Смоленська, куди офіційна делегація на чолі з главою Польської Республіки летіла вшанувати пам’ять 22 тисяч польських офіцерів та інтелігенції, розстріляних військами НКВС у лісі під селом Катинь 1940 року.

Але літак не приземлився. О 10:56, зачепившись за дерево, президентський борт загорівся і впав. Жоден із 96 пасажирів цього рейсу, серед яких, окрім президента і його дружини Марії, були керівники всіх родів польських військ, голова генштабу збройних сил, депутати Сейму, родичі загиблих під Катинню в 1940–му офіцерів та інші достойники, не вижив. Православні священики та католицькі ксьондзи, які зібралися біля меморіалу жертвам Катинської трагедії, щоб відслужити панахиду за загиблими 70 років тому, вражено долучили до мартирологу ще майже сотню імен. А світ завмер, шокований цим страшним лихом і перейнятий співчуттям до польського народу, який в одну мить втратив еліту нації й керівництво держави та армії.

«Jestem dumny, ze jestem Polakiem». («Я пишаюся тим, що я — поляк»). Ці слова гордості, сказані крізь сльози, зараз часто лунають на вулицях Варшави, Кракова, Гданська та інших польських міст, їх пишуть на інтернет–форумах і не стомлюються повторювати у телефонних та «комп’ютерних» розмовах із друзями з далеких країн. Поляки мають чим пишатися — у нелегку годину вони довели, що є справді єдиним, справді європейським і справді великим народом.