Для міста Мерефа, що на Харківщині, Іван Сірко — знакова постать. Багато видань витримала написана сто двадцять років тому книжка академіка Дмитра Яворницького «Іван Дмитрович Сірко — славний кошовий отаман війська запорозьких низових козаків». Про велич і письменницький хист полководця свідчить упорядкований професором Юрієм Мициком товстий том «Листи Івана Сірка». Народна пам’ять утримує світлий і таємничий образ народного вождя, козака–характерника. Одне з пояснень його прізвища полягає в тому, що він володів чарівним даром перекидатися на собаку (ставати Сірком); у ніч перед боєм він прибігав в образі пса у ворожий табір, слухав розмови в отаманських наметах, спостерігав дислокацію військ, а на ранок повертав собі людську подобу, був готовий майстерно й дотепно бити ворога.

...Ні за царських, ні за радянських часів у Мерефі не було жодного нагадування про те, що це місто козацької слави, батьківщина Івана Сірка. У 1993 році нарешті на батьківщині Сірка встановили пам’ятник, створений на кошти громади, який змушений був понад десятиліття простояти на подвір’ї одного з громадських активістів.

Кожна столиця має свої кулінарні візитки. Упродовж останніх десятків років із Києва як презент везуть «Київський торт» і цукерки «Вечірній Київ». А більше ста років тому найпопулярнішими солодощами було сухе київське варення — цукати з ягід і фруктів iз наддніпрянських садів. Завдяки активному просуванню їх на ринок династією київських кондитерів Балабух наприкінці XIX — початку XX століть ці ласощі називали «балабушками».

Із минулого року в російсько–українській мережі кондитерських–пекарень у Києві почали пропонувати відвідувачам сухе київське варення зi слив, апельсинів, яблук і ананаса — по 40 гривень за 100 грамiв. Утім балабушки можна зробити й удома. А потім смакувати сухим київським варенням, як робила це російська імператриця Катерина ІІ і, найімовірніше, іспанський знаменитий гурман та кулінар герцог Монпансьє, який 130 років тому, повертаючись додому з коронації Олександра III, міг заїхати до Києва і в магазині на Хрещатику закупити кілька пудів київських ласощів, як про це розповідають.

У Запоріжжі місцева влада стала на заваді проведенню «Вуличних євроуніверситетів». Ця акція, яку організовує київський Інститут світової політики, по суті, є кампанією з інформування населення України про переваги Європейського Союзу і проходить за підтримки посольств країн ЄС та Агентства США з міжнародного розвитку (USAID). На вулицях українських міст експонуються пропагандистські плакати на тему «як у нас і як у Європі», експерти ІСП роздають друковану продукцію, що агітує за євроінтеграцію, проводять просвітницькі бесіди з тисячами людей. «Прикметно, що Запоріжжя відмовило у проведенні експозиції після того, як «Вуличні євроуніверситети» успішно відбулися в інших регіонах, зокрема Одесі й Дніпропетровську», — поінформували «УМ» в Інституті світової політики.

Уродженець Тернопільщини Володимир Барна прийшов у НСПУ нещодавно — після того як спілку зі скандалом покинув попередній очільник Володимир Яворівський, а його місце зайняв менш публічний Віктор Баранов. Автор поетичних збірок, журналіст, громадський діяч, публіцист, літературознавець, перекладач і дипломант премії Володимира Вихруща уникає запитань про скандали з майном НСПУ, які розгорілися за попереднього голови. «Тут треба відповідати фахово, маючи під рукою необхідні документи», — каже пан Барна. Утім погоджується пояснити інші моменти щодо діяльності спілки, яку після останнього оновлення керівництва дехто звинувачує у лояльності до чинної влади, а інші вказують на послаблення її позицій.

Фінішна пряма травня не балувала волинян теплом. Зливи і шквали відлякали туристів та відпочивальників, яких у цю пору року вже чимало, особливо на Шацьких озерах. Саме вони, водні перлини краю, приваблюють відпочивальників. Лише в Шацькому і Любомльському районах, що на кордоні з Польщею, 30 мальовничих озер, не рахуючи річок. І, звичайно, одне з семи чудес України — Світязь, куди пролягають головні туристичні маршрути влітку. Хоча все більше українців і навіть іноземців шукають невибагливий відпочинок на природі в незайманих її куточках. А такі на Волині, дякувати, ще збереглися.

Традиційно щороку в останню неділю травня українська залізниця вводить новий графік руху поїздів, який вступить у дію вже цієї неділі опівночі. Графік, зокрема, передбачає курсування територією України 291–го пасажирського потяга, з яких 93 — сезоннi (75 курсуватимуть до Криму).

Два дні для депутатів обласної ради та посадовців адміністрації проводили безплатне тестування на вірусний гепатит С. На пропозицію протестуватися хтось із них байдуже проходив мимо, хтось брав простягнуті листівки, а хтось віджартовувався: «Боюся уколів!».

Щороку в третю п’ятницю травня Центральна геофізична обсерваторія відзначає своє традиційне свято — День обсерваторії. Сьогодні особлива увага тут буде прикута до відділу спостережень за станом хімічного забруднення та відділу інформації про стан хімічного забруднення природного середовища, адже вони відзначають 40–річчя з дня створення. Саме фахівці цих двох відділів відстежують та аналізують стан нашого повітря, води, ґрунтів, опадів. Моніторити ситуацію допомагають 41 лабораторія та майже 600 спостережних постів, пунктів і станцій. Щоб дізнатися, чим ми сьогодні дихаємо, в яких річках краще не купатися та що маємо у своїх славетних чорноземах, які нас годують, «УМ» вирушила на проспект Науки, 39, корпус 2, де розташована Центральна геофізична обсерваторія.

Український фрегат «Гетьман Сагайдачний», субмарина «Запоріжжя» та моряки ВМСУ також узяли участь в урочистостях на честь 230–ї річниці заснування Чорноморського флоту, яку гучно відзначили в Севастополі цієї неділі. Проте флагманом свята була Росія, Чономорський флот якої представив на парад неспівмірно більшу кількість бойових кораблів, «живої сили» і домінантних гасел. В об’єктиви усіх телекамер потрапив корабель, який гордо курсував головною бухтою Севастополя, обвитий кумачевим полотнищем з написом «230 років во славу Росії». А одним iз головних персонажів костюмованого дійства та низки історичних реконструкцій стала імператриця Катерина ІІ, засновниця Чорноморського флоту.