Доброго дня, шановна редакціє! Минула осінь, отже, час ділитися городніми здобутками.

Найпекельніший страх Москви афористично передав патріарх Філарет: «Україна йде і забирає свою історію із собою!»

Перемогти можуть тільки ті, хто хоче побудувати тут вільну демократичну Україну.

Ви бачили кулі — 12 ес-ем,
Що бетон протинають, мов масло?
А під ними щомиті бійців наших дух,
Непідвладний убивчим металам.

Це лист Григорія Вацеби до своєї щойнонародженої в підпіллі ОУН доньки. Через якийсь час після написання цього листа Григорій і його дружина, медсестра УПА Марія Бабінчук загинули.

Шановна редакціє! У місті Бершадь 29 грудня 2015 р. рішенням ІІ сесії VІІ скликання міської ради перейменовано 45 вулиць та провулків. Минуло три роки.

Україна переживає надзвичайно відповідальний період своєї дер­жавної історії.

— Мамо, хочу їсти!
Дай хоч хліба трішки!
— Кляті комуністи
Все забрали. З ліжка
Встати я не можу —
Сили вже не маю.
Йди за огорожу —
Люди помагають.
Люди! Добрі люди!
Згляньтесь на дитину —
Вам від Бога буде!
Врятуйте людину.

Сьогодні - 1 грудня 2018 року. 5 років потому. І в мене саме такі відчуття, як тоді: нас жорстоко намахали. Одне тішить - цього разу йдеться про одне місто, а не про всю країну. Так, знаю, ви скажете - ні, не про одне.

...То вже на шостому-сьомому коменті кота розпинатимуть різноманітні актівісти, общественніки та й просто небайдужі люди.