Яке завтра в «Сєгодня»?

Минулого тижня став публічним конфлікт у газеті «Сєгодня» — видання, що належить до медіа–імперії Ріната Ахметова й підтримує Президента Януковича. Представники редакції оголосили передстрайковий стан через незгоду з політикою генерального директора видавничого холдингу «Сєгодня Мультимедіа» Олени Громницької — тієї самої, яка була прес–секретарем Президента Леоніда Кучми. В оприлюдненій заяві колективу газети йдеться, що Громницька «веде лінію на згортання (...) прозорих і цивілізованих правил гри... Звичайною практикою стали зняття за прямою вказівкою Громницької матеріалів iз нашого сайту щодо різних діячів (зокрема, мера Одеси Олексія Костусєва, радника президента Ганни Герман), тиск на головного редактора газети «Сєгодня» з метою запобігти появі «незручних» публікацій щодо окремих політиків і бізнесменів» тощо.

Загадковий Ларрі Кінг

Ще на початку листопада з’явилася сенсаційна інформація про те, що в Україну приїде Ларрі Кінг — знаменитий американський журналіст, який 25 років на каналі Сi–Ен–Ен вів авторське шоу. У Києвi вiн планував узяти інтерв’ю у Прем’єр–міністра Миколи Азарова. Про це стало відомо після того, як 78–річний телеведучий, який закрив своє шоу Larry King. Live ще минулого року, у жовтні взяв інтерв’ю у помічника президента Росії Аркадія Дворковича, головного редактора радіостанції «Ехо Москви» Олексія Венедиктова та президента фонду зі створення інноваційного центру «Смолково» Віктора Вексельберга.

Цифровий пасьянс

Національна рада з питань телебачення і радіомовлення розподілила місця в ефірній «цифрі». Зовсім скоро мають стати доступними для всіх глядачів канали медіа–групи Віктора Пінчука (ICTV, СТБ, Новий, М1), «5–й канал» Петра Порошенка, ахметівські «Україна» та два нові кіноканали, «Інтер» з усіма своїми «братами» меншими (усього 8), який пов’язують iз Валерієм Хорошковським. Із телеактивів Ігоря Коломойського «цифрові» ліцензії отримують «1+1» та ТЕТ. Буде, зрозуміло, і Перший Національний. А ще — старожил «Тоніс», який нібито купив син нинішнього гаранта, «Хокей» Бориса Колесникова, нацбанківський  «Банк–ТБ». Також своє місце в цифровому ефірі отримали нові «Погода», Star TV, «Ескулап» та «Вінтаж ТБ».

Грузинський ПІК

У найближчому майбутньому в Україні має з’явитися «Перший інформаційний кавказький» телеканал. Цей мовник створювався на базі Громадського грузинського телебачення і спочатку був просто «Першим грузинським». Під таким брендом на батьківщині в ефірі він проіснував недовго — лише рік, із січня 2010 по січень 2011–го. Коли картинка «Першого грузинського» зникла, телевізійники заявили, що відключення відбулося під тиском Росії.

Кузня ідеологів для «України»

Українські телеканали продовжують активно працевлаштовувати росіян. Ведучі політичних ток–шоу Савік Шустер та Євген Кисельов — це лише видимий фасад. Поза телеекраном помітно активізував консультаційну роботу на проросійському «Інтері» політтехнолог Ігор Шувалов, до порад якого дослуховуються не лише голова СБУ Ігор Хорошковський, фактичний власник цієї медіа–групи, а й Сергій Льовочкін — голова президентської адміністрації Віктора Януковича. На СТБ інформаційно–аналітичний департамент нещодавно очолив Михайло Єрмолаєв, який працював на російському каналі Рен–ТВ спочатку головним редактором, потім заступником головного редактора служби інформації.

«Совковий» рудимент

«Совковий» рудимент

Теоріями об’єктивного репортажу та соціальної відповідальності у засобах масової інформації прославилися американці. У Радянському Союзі активно культивувалася своя теорія і практика: ЗМІ — агітатор (за світле майбутнє), пропагандист (небачених «звершень» можновладців) та організатор (безпощадної боротьби з інакомислячими). І ці марксистсько–ленінські принципи роботи провладних газет за роки після розвалу СРСР не канули в Лету в Україні. Яскравий приклад «агітки» — видання Луганської обласної ради «Ізвєстія Луганщіни».

Вороги свободи слова

Вороги свободи слова

Напередодні Всесвітнього дня свободи преси, який відзначають 3 травня, Національна спілка журналістів України оприлюднила черговий список тих, хто особливо негативно відзначився у ставленні до прав журналістів на об’єктивне і неупереджене інформування суспільства.

Мовчати, щоб не збурювати

Дводенне велелюдне вшанування пам’яті героїв Холодного Яру на Кіровоградщині та Черкащині зацікавило не багатьох телевізійників. Лише телеканали «24», ТВІ, а також «5–й канал» показали короткі відеосюжети про історичну реконструкцію подій, панахиду і закладення музею в селі Мельники Черкаської області. Для державного Першого Національного, який фінансується за рахунок наших податків, цікавішими видаються новини про колекції молодих дизайнерів у Колумбії та рятування блакитного кита у Шрі–Ланці. На сайті каналу «1+1» ТСН.ua у рубриці «День в історії» про 17 квітня читаємо: «У цей день запровадили податок на носіння бороди, прийняли рекордну кількість іммігрантів, створили гелікоптер–амфібію, випустили Ford Mustang, «У світі тварин» і ще й відкрили Палац «Україна». Істинно — «інформація розваг». Суспільно важливу інформацію — за усними побажаннями можновладців чи з причини запопадливого «прогинання» — телемовники, за незначним винятком, ігнорують.

Привіт Європі

У дев’яти європейських країнах — Данії, Норвегії, Швеції, Естонії, Латвії, Литві, Угорщині, Словенії і Болгарії — в ефірі 25 каналів компанії Modern Times Group, що представлена в Україні ТМ Viasat, з лютого транслюють два промо–ролики Ukraine. All about U, — про це на прес–конференції у Києві повідомила директор MTG у Росії та СНД Ірина Гофман.

Куратор з іншого світу

«Перевагою кожного демократичного суспільства є загальне розуміння громадян, що довічних керівних посад немає і не повинно бути. Оновлення, в тому числі керівництва творчих організацій, завжди слугує тільки змінам на краще в духовному і морально–етичному аспекті», — саме цей, вельми грубий, натяк привертає найбільшу увагу у відповіді Держкомітету телебачення і радіомовлення на лист голови Національної спілки журналістів Ігоря Лубченка.