Цьогорічне святкування професійного свята людей у «білих халатах» минуло так, ніби держава вже подолала наслідки економічної кризи. Керівництво Міністерства охорони здоров’я на чолі із Зіновієм Митником задля урочистостей орендувало Національний палац мистецтв «Україна», а не дешевше приміщення Національної опери, як минулого року. Фасад «України» прикрашав вітальний банер та емблеми МОЗ у розмаїтті різнокольорових повітряних кульок. Проте оздоблення «обличчя» НПМ — «квіточки» порівняно з витратами на святкування для обраних за рахунок держбюджету.

«Я цілу ніч не спала, так хвилювалася! Думала, Коморовський переможе вже в першому турі, а тут — такі цифри! Не сумніваюся, що президентам стане все одно представник «Громадянської платформи», але, як видно, наша соціологія знову підвела, і розрив зовсім не такий великий, як здавалося», — поділилася своїми переживаннями з «УМ» пані Марія. Її рідний дім — у Варшаві, але останні три роки жінка мешкає в Києві з дочкою, яка вийшла тут заміж і працює на спільному польсько–українському підприємстві. Дочка на вибори не пішла: Броніславу Коморовському, на відміну від матері, вона не симпатизує, але й за його головного суперника Ярослава Качинського голосувати не хоче. «У нас у Варшаві більшість так налаштована — політика братів Качинських була багато в чому нерозумною, але й Коморовський — не найхаризматичніший кандидат. Та що робити — вибираємо з того, що є».

Кільце посеред столичної Європейської площі, яке гнітить перехожих засохлою травою і рекламними щитами, планують до кінця року прикрасити по–європейськи. Київрада замовила в директора французького ливарного дому «Вальзуані», президента Фонду Гала і Далі, відомого скульптора Леонарда Бенатова пару позолочених танцюристів, вилитих ливарем за мотивами відомої українсько–французької авангардистки Олександри Екстер. З української сторони проектом опікується заступник голови Київської міськдержадміністрації, голова правління громадської організації «Асоціація флористів та садових центрів України» Ігор Добруцький. Він сподівався, що скульптури заввишки 8 м за мотивами Екстер постануть на Європейській площі вже до Дня Незалежності. Та Бенатов не звик працювати швидкими темпами, адже це — не робота на один день. Тож авангардних танцюристів, швидше за все, встановлять на початку наступного року.

У Києво–Печерській лаврі за останні три роки неефективно та з порушенням законодавства використано 32,4 мільйона гривень. Такі дані наводить Рахункова палата. На сайті відомства розміщено інформацію, розглянуту колегією РП, в якій перевіряльники прямим текстом називають Лавру «лавочкою». Нещодавно проведений аудит засвідчує: значні бюджетні кошти, виділені на протизсувні, протиаварійні та ремонтно–реставраційні роботи, витрачаються різними розпорядниками та замовниками вкрай не ефективно. Тим більше що вони «не узгоджують та не координують свої дії, користуючись неврегульованістю права власності на територію Лаври, та не рахують державні гроші, фактично руйнуючи, а не реставруючи об’єкти Національного заповідника». Усе, як у прислів’ї: де багато няньок, там дитя каліка.

Днями генеральний директор Севастопольської держтелерадіокомпанії Олександр Скрипниченко заявив про тотальне повернення в ефір російської мови. За словами телевізійника, вже з 21 червня ТРК відновлює вечірні 40–хвилинні випуски новин російською по вихідних. Ще п’ять разів на тиждень севастопольці зможуть дивитися підсумкові випуски недержавною мовою по буднях. Досі, починаючи з січня цього року, ТРК транслювала новини українською. Утім сам Скрипниченко вважає попередні вимоги Нацради з питань телебачення і радіомовлення, м’яко кажучи, несправедливими. «Такі правила гри в ультимативній формі були запропоновані попереднім складом Нацради. Зрозуміло, це призвело до падіння рейтингу держтелерадіокомпанії в російськомовному Севастополі».

Для більшості з нас, українців, факт Голодомору — незаперечний. Адже ми пам’ятаємо перекази наших бабусь–дідів про жахіття, що творилися в українських селах на початку 1930–х. Проте дехто з певних причин позбавлений цього гену пам’яті. Тому в Україні сьогодні стартує Міжнародна акція «Не дамо згасити свічу пам’яті», покликана нагадати таким «забудькам» про той страшний Голод в Україні, визнаний у багатьох країнах геноцидом.

Очільник Кабінету Міністрів Микола Азаров дав своїм підлеглим чудову вказівку — скоротити на 83,7% (!) кількість робіт, які в нашій країні підлягають ліцензуванню. А також скасувати 56 дозволів, десять із них замінити деклараціями, а ще 15 привести у відповідність до законодавства. Голова Держкомпідприємництва Михайло Бродський без зайвої скромності назвав ініціативу «революцією» і повідомив: разом з іншим, уже схваленим у комітеті законопроектом, який зменшує кількість ліцензій на третину, число ліцензій зменшиться на некруглу, але разючу цифру — 93,9%. Простішою мовою — з діючих нині 2268 ліцензій залишиться всього 138.

Cвято «Полтавської галушки», яке вчетверте проходитиме на історичному Соборному майдані на території колишньої фортеці часів Північної війни, знову збере тисячі жителів міста, регіону і просто туристів, охочих скуштувати легендарну полтавську страву. «Взагалі в нас у регіоні існує близько 50 рецептів галушок, — розповів «УМ» керівник прес–служби Полтавської міської ради Віктор Кікоть. — На святі можна буде скуштувати галушки на будь–який смак: зі свининою, бараниною, курятиною, маком або сиром. Загалом же класичні полтавські галушки — без начинки, зварені в курячому бульйоні».

Учора в столичному парку Слави відбувся день відкритих дверей «Університету третього віку». Від кількості охочих дізнатися про навчальний заклад та правила вступу до нього не було де яблуку впасти. Дарма, що всі абітурієнти — солідного пенсійного віку.

Київ зробив іще крок назустріч єдиній службі екстрених викликів «112», яка повинна запрацювати до Євро–2012. Днями депутати Київради ухвалили нові правила виклику медичної служби: відтепер диспетчер сам направлятиме дзвінок до «швидкої», невідкладної допомоги або терапевта — залежно від симптомів. Заступник столичного голови Алла Шлапак запевняє, що різні номери киянам вивчати не треба — за них усе зробить кваліфікований оператор. Таке телефонне «ноу–хау» спершу випробують на киянах, а згодом поширять і на всі українські міста.