Карту, на якій позначено місця поховань жертв Голодомору, доповнену текстами і фотографіями меморіалів, презентують сьогодні о 17:00 у Кобзарській світлиці, що в «Українському домі». З нового видання «Україна. Голодомор 1932—1933» можна дізнатися про населені пункти, що у 1932—1933 роках були занесені на чорну дошку, місця поховань, споруджені меморіали та пам’ятні знаки на вшанування пам’яті жертв Голодомору. «Ідея такої карти та її реалізація належить державному підприємству «Картографія», її підтримав Український інститут національної пам’яті, — повідомив «УМ» головний спеціаліст УІНП Володимир Тиліщак. — Інститут надав фотографії 1930–х років та сучасні. Інформацію про пам’ятники надавали місцеві жителі та обласні й районні державні адміністрації».

Учора звичайний водій «Лади 2110» мало не став героєм відомого анекдоту про «нових рускіх». В його колимагу врізався «Бентлі Континенталь», вартість якого становить приблизно 1 мільйон 700 тисяч гривень. До того ж виявилося, що за кермом цього «скарбу на колесах» сидів Антон Яценко, депутат від БЮТ, якого називали «батьком Тендерної палати».

Знамениту картину Мікеланджело Мерізі да Караваджо «Взяття Христа під варту, або Поцілунок Іуди», викрадену два роки тому з Одеського музею західного і східного мистецтва, знайшли аж у Німеччині. Спочатку цю новину повідомила обласна міліція Одещини, а згодом підтвердило й МВС України. Виявляється, трьох українців та одного німця, в яких і знайшли безцінне полотно, затримали 18 червня у Берліні, під час спільної операції німецької поліції та українських правоохоронців. Наразі вирішується питання про екстрадицію вітчизняних злодіїв та повернення картини в Одесу.

Минулої неділі в Полтаві відзначали 301–шу річницю відомої битви, яка майже на три століття поховала надії українців на здобуття власної держави. Біля пам’ятного знаку загиблим українським козакам священики УПЦ КП відслужили панахиду за полеглими в борні за нашу волю. По тому кілька десятків «свободівців» й активістів патріотичних громадських організацій влаштували короткий мітинг.

Відтоді як у Каневі стало відомо, що сільськогосподарське товариство «Нібулон» має намір збудувати на Лівому березі Дніпра свій зерновий термінал, цю тему жваво обговорюють городяни. Люди не приховують своїх емоцій. Мовляв, коли до двох підприємств — «Укршампіньйон» і «Наша Ряба», що тепер «пахнуть» на весь Канів, додасться ще й «Нібулон», то алергій та інших болячок канівчанам не уникнути, а на туристичній святині України, де покоїться прах Кобзаря і куди їдуть туристи з усього світу, можна поставити жирний хрест. Щоб вислухати обидві сторони, рішенням Канівської міської ради були організовані громадські слухання. Відбулися вони минулої суботи в міському кінотеатрі «Канів» і тривали аж п’ять годин.

Учора Верховна Рада відновила роботу «під куполом» після тижневої перерви. До літніх канікул депутатам залишилось працювати півтора тижня. Цей період обіцяє бути гарячим хоча б через те, що ВР мусить визначитися з місцевими виборами: призначити дату голосування та підготувати законодавчу базу. Вчора парламент розпочав розглядати зміни до виборчого законодавства. Свої правила гри намагається нав’язати все та сама Партія регіонів. Її штаби вже працюють на перемогу і в не базових для «синіх» районах.

Аби на неї потрапити, варто лише повернути на автотрасі Феодосія—Коктебель, одразу за селом Передгірське, праворуч. Долаєте ще рівно п’ять кілометрів — і ви на місці. Горою фактично опікується Центр планерного спорту «Коктебель». На площі майже сто гектарів помістився його невеличкий аеродром, кілька ангарів та стареньких двоповерхових будівель. Є й бюст авіаконструктору Олегу Антонову на тлі пам’ятника першим планеристам. А півроку тому було встановлено основний репер Клубу активного туризму Криму, який вказує, що саме тут проходить 45–та паралель — золота середина Землі. Себто кримська гора і від екватора, і від Північного полюса віддалена рівно на п’ять тисяч кілометрів.

Цими вихідними під містом Васильків на Київщині мали відбутися два фестивалі досить різного змісту: «Техно проти наркотиків» та «Фестиваль традиції духу (ФТД) «Русь». Проте замість музичного свята організатори і гості отримали скандал і силову зачистку представниками Служби безпеки України, міліції та спецпідрозділу «Беркут».

Рідко, коли сиквели популярних кіно– чи мультфільмів виходять удалими. До цього винятку належить і третя частина відомої анімаційної казки «Історія іграшок–3», що вийшла у прокат в Україні 24 червня. Автори повертають нас до хлопця Енді та набору його улюблених іграшок, тільки Енді вже підріс, збирається в коледж і задумується над тим, що ж робити із, здається, вже непотрібними дитячими забавками. Таке питання рано чи пізно виникає в кожного дорослого, який ще вчора був дитиною. Саме реальну історію, що сталася в житті режисера Лі Ункріха взято за основу сиквелу: переїжджаючи з одного помешкання в інше, він ненавмисне викинув мішок із дитячими іграшками своєї дружини, яка дотепер не може пробачити йому, що розлучилася із найдорожчим скарбом дитинства.