Перетворення
Ми же з вами розуміємо, що письменник — це не той, хто має сертифікат якоїсь «літосвіти» або членський квиток спілки літератів? >>
Як показує історія цих іграшок — із давніми друзями все ж не варто розлучатися.
Рідко, коли сиквели популярних кіно– чи мультфільмів виходять удалими. До цього винятку належить і третя частина відомої анімаційної казки «Історія іграшок–3», що вийшла у прокат в Україні 24 червня. Автори повертають нас до хлопця Енді та набору його улюблених іграшок, тільки Енді вже підріс, збирається в коледж і задумується над тим, що ж робити із, здається, вже непотрібними дитячими забавками. Таке питання рано чи пізно виникає в кожного дорослого, який ще вчора був дитиною. Саме реальну історію, що сталася в житті режисера Лі Ункріха взято за основу сиквелу: переїжджаючи з одного помешкання в інше, він ненавмисне викинув мішок із дитячими іграшками своєї дружини, яка дотепер не може пробачити йому, що розлучилася із найдорожчим скарбом дитинства.
Мама Енді викидає мішок з іграшками нашого головного героя, які потрапляють у дитячий садок, але ведеться їм там не солодко: малюки з молодшої групи ще не вміють насолоджуватися грою і з цікавістю юних чомучок випробовують нові цяцьки на міцність. Лідер іграшкової команди ковбой Вуді намагається врятувати своїх друзів із цього «дитячого раю», але на заваді йому стає ведмідь Татусь — великий рожевий м’який здоровань, який пахне суницями — але зовнішність оманлива, й Татусь, що пережив травму відмови від нього малої господині, тепер знущається над іншими іграшками. Врешті–решт Вуді та його компанія знаходять нову чудову дитину — Боні, іграшки з дитячого садка звільняються від тиранії Татка, а сам підступний ведмідь отримує по заслугах.
Судячи з прем’єри картини, наші дітлахи позитивно сприйняли американську історію: вони реготали й переживали в унісон із ляльковими героями. Життєвий сюжет, карколомні історії й чудова графіка, підсилена 3D–ефектом, не відпускає увагу і дорослого глядача. Хочеться також подякувати не лише студії Pixar, а й нашим чудовим акторам, які озвучували цей мультик: Богданові Бенюку (Татусь), Олексію Богдановичу (Базз), Володимирові Терещуку (Вуді), Інні Капінос (мати Бонні) та дебютантам — красуні Інні Цимбалюк (Барбі) і співакові Віталію Козловському (Кен). На жаль, не відомо, чи довго ми ще насолоджуватимемося роботою наших провідних акторів (антидубляжні настрої псевдоукраїнського уряду можуть не лише позбавити нас естетики українського перекладу в кіно, а й підірвати заробітки акторів та знищити школу національного дубляжу, що постала за останні роки). Тому «Історія іграшок–3» створює чудову нагоду провести один із дощових днів уїк–енду в кінотеатрі.
І насамкінець — «Історії іграшок–3» передує креативна замальовка «День і ніч» на тему примирення протилежностей. Озвучує її політик Арсеній Яценюк, який долучився до чудової компанії Вацлава Гавела: відомий політик і драматург виконує аналогічне завдання у чеському прокаті «Історії іграшок–3».
Ми же з вами розуміємо, що письменник — це не той, хто має сертифікат якоїсь «літосвіти» або членський квиток спілки літератів? >>
У Польщі із 6 по 13 вересня відбудуться 12-ті Дні української музики у Варшаві. >>
Стартує 17-ий Одеський міжнародний кінофестиваль; у період повномасштабної російсько-української війни — знову в Києві, із 27 серпня по 4 вересня. >>
До 170-річчя Івана Франка створюють12 VR-синглів для голосу та фортепіано на слова знакового письменника і діяча. >>
Якщо почитати новітню «Історію української літератури» (присвячений сучасному письменству том вийшов торік), то такого автора, як Владислав Івченко, ніби й не існує. >>
Уже 20 серпня вся країна заспіває легендарну пісню «Червона рута» разом з найпопулярнішими українськими акторами: Станіславом Бокланом, Олександром Рудинським, Катериною Кузнецовою, Романом Луцьким, В?ячеславом Довженком, Юрієм Горбуновим, Лілією Ребрик. >>